Ухвала суду № 40577478, 11.09.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2332/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 2, 511092014 Фролов О. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г. М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТрюхана Г. М.суддівМіщенка С. В. , Сіренка Ю. В. при секретаріРибасюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України " Тальнівський КХП" про визнання права власності за набувальною давністю,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом до ДПДАК "Хліб України " Тальнівський КХП", посилаючись на те, що вона працювала директором Тальнівського комбінату хлібопродуктів з 1999 року. В січня 2000 року вона звернулась з заявою до профспілкового комітету комбінату з проханням надати їй квартиру, так як на той час вона власного житла не мала і проживала в гуртожитку.

Відповідно до договору дарування від 14 січня 2000 року посвідченого Тальнівською державною нотаріальною конторою ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» отримав квартиру АДРЕСА_1 в дарунок на праві власності.

Протоколом засідання профкому працівників Тальнівського КХП №1 від 19 січня 2000 року дано згоду на надання квартири АДРЕСА_1 для проживання позивачці.

Протоколом №2 від 21 березня 2000 року профкому Тальнівського комбінату хлібопродуктів затверджено рішення профкому Тальнівського КХП від 19 січня 2000 року «Про надання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6.

Наказом №6 від 19 січня 2000 року по Тальнівському комбінату хлібопродуктів позивачці надано квартиру АДРЕСА_1, яка на той час була незаселеною.

У вказаній квартирі позивачка зареєстрована з 29 січня 2000 року та проживає по даний час. Згідно рішення апеляційного суду Черкаської області від 1 квітня 2004 року встановлено, що позивачка вселена та проживає в квартирі АДРЕСА_1 на законних підставах і виселенню не підлягає.

Тому позивачка просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю районний суд керувався тим, що спірна квартира на праві приватної власності належить ДП ДАК «Хліб України «Тальнівський КХП», про що знала позивачка, а власник квартири не відмовлявся від свого права власності на належне йому нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду попередньої інстанції.

Встановлено, що відповідно до договору дарування від 14 січня 2000 року посвідченого Тальнівською державною нотаріальною конторою ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» отримав квартиру АДРЕСА_1 в дарунок на праві власності.

Протоколом засідання профкому працівників Тальнівського КХП №1 від 19 січня 2000 року дано згоду на надання вказаної квартири для проживання ОСОБА_6.

Протоколом №2 від 21 березня 2000 року профкому Тальнівського комбінату хлібопродуктів затверджено рішення профкому Тальнівського КХП від 19 січня 2000 року «Про надання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6.».

Наказом №6 від 19 січня 2000 року по Тальнівському комбінату хлібопродуктів ОСОБА_6 надано АДРЕСА_1 для проживання.

Відповідно до ст.. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

Спірна квартира передавалась ОСОБА_6 не у власність, а у користування.

Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на вимоги ст. 344 ЦК України є необгрунтованими і не породжують в неї права на набуття права власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за набувальною давністю, оскільки ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» є законним власником даного майна і ніколи не втрачав вправо власності на нього. Крім того, ОСОБА_6 завжди знала і не заперечувала в судовому засіданні, що власником квартири являється ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП».

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником. Тобто виключено набуття права власності на майно, яке знаходиться у володінні власника і ніколи не вибувало з його володіння.

В узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про захист прав власності та інших речових прав пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 21 грудня 2012 року, яким керувалась апелянта в своїй апеляційній скарзі, також передбачено, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику було відмовлено.

Проте, ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» ніколи не відмовлялось від права власності на оспорювану квартиру та не подавало позов про витребування квартири.

Суд першої інстанції відмовляючи у визнанні права власності на спірну квартиру за набувальною давністю за позивачем вище вказані обставини врахував.

Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України " Тальнівський КХП" про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу проголошення ухвали.

Головуючий :

Судді :