Рішення № 40576909, 17.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2014 р. Справа № 914/2323/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України”, м. Київ,

до відповідача: Державного територіально-галузевого підприємства “Львівська залізниця”, м.Львів,

про: стягнення 62 857,32 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Державне підприємство “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” звернулося з позовом до відповідача: Державного територіально-галузевого підприємства “Львівська залізниця” про: стягнення 62 857,32 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення. На виконання умов договору позивач поставив, а ДП “Львівська залізниця” прийняло продукцію (шпали залізобетонні) на суму 377143,90 грн. Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, поставлену продукцію не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 62 857,32 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 02.07.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 22.07.2014року.

В судове засідання 22.07.2014р. з'явився представник відповідача. Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання та подачу позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 05.08.2014р.

В судове засідання 05.08.2014р. з’явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача пояснив, що відповідач за умовами договору укладеного між сторонами 20.01.2010р. №Л/НХ-1028/НЮ отримав у власність продукцію (шпали залізобетонні), однак свої договірні зобов’язання не виконав у повному обсязі, отриману продукцію оплатив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 62 857,32 грн.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги заперечив. Пояснив, що по даному договору Відповідачем акцептовано авізо на суму 314 286,58 грн. В акцепті суми ПДВ в розмірі 62 857,32 грн. відмовлено, оскільки позивач всупереч умовам договору направив передбачені п. 6.1 Договору документи з порушенням встановлених строків. Позивач не вніс податкову накладну №124 від 16.07.2012р. до Єдиного реєстру податкових накладних, чим унеможливив відшкодування відповідачем ПДВ, що заподіяло відповідачу значних збитків.

Окрім цього, позивач через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку розгляду справи для надання можливості представити суду додаткові документи.

В судовому засіданні 05.08.2014р. було оголошено перерву до 09.09.2014р. Також ухвалою від 05.08.2014р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів з 02.09.2014р.

В судове засідання 09.09.2014р. з’явився представник позивача, надав додаткові письмові пояснення на відзив відповідача. Пояснив, що відповідач мав право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на позивача, та за умов подання такої скарги згідно з п.198,6 Податкового кодексу міг сформувати податковий кредит протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, однак цього не зробив.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання,

причин неявки не повідомив.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20 січня 2010 року між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» (покупець) було укладено договір № Л/НХ-1028/НЮ за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію виробничо-технічного призначення.

03.11.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Договору № Л/НХ-1028/НЮ від 20.01.2010 року, якою внесено зміни до вищезазначеного Договору, а саме до п.12.4 «цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року в частині поставки продукції, а в частині оплати - до повного виконання. Сторони передбачають продовження терміну дії Договору за взаємною згодою сторін в разі наявності потреби та відповідно діючим наказам Укрзалізниці».

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник повинен був здійснити поставку товару залізничним транспортом на умовах FСА (франко - перевізник, згідно вимог «Інкотермс» в редакції 2000 року).

Датою поставки партії продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується відміткою у залізничній накладній, на адресу вантажоодержувача, яка вказується у рознарядці Покупця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно п. 6.1 договору на кожну партію продукції, що поставляється, постачальник надає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- товаротранспортну або залізничну накладну;

- супроводжувальну документацію виробника продукції;

- сповіщення «авізо».

На виконання умов договору, 16.07.2012р. позивач поставив а відповідач прийняв продукцію на суму 377143,90 грн., що підтверджується сповіщенням від 16.07.2012р. №УП-0002083, податковою накладною від 16.07.2012р. №124 та рахунком – фактурою від 16.07.2012р. №УП-0002083(а.с. 46-48).

Відповідно до п. 7.1 Договору № Л/НХ-1028/НЮ від 20.01.2010 року покупець повинен був акцептувати сповіщення «авізо» на протязі 2 (двох) робочих днів після отримання документів, зазначених в п.6.1, та при умові фактичного отримання продукції.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З системного аналізу умов договору випливає, що відповідач як покупець повинен був акцептувати сповіщення від 16.07.2012р. №УП-0002083 на протязі 2 (двох) робочих днів після отримання документів, зазначених в п.6.1., та при умові фактичного отримання продукції.

В той же час, документи передбачені п. 6.1 договору були отримані відповідачем тільки в жовтні 2012р., що вбачається з долученого відповідачем переліку авізо ДП «Управління промислових підприємств» отриманих за жовтень 2012р. (а.с.50). Суд зобов’язував позивача надати докази відправлення відповідачу документів передбачених п. 6.1 договору, однак такі докази суду надані не були.

08.04.2013 року позивач звернувся до відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» з претензією акцептувати суму заборгованості, після чого Відповідачем частково акцептовано суму в розмірі 314 286, 58 грн.

Станом на дату подання позову до суду за відповідачем числиться заборгованість згідно Договору № Л/НХ-1028/НЮ від 20.01.2010 року по авізо від 16.07.2012р. №УП-0002083 року на суму 62 857,32 грн., оскільки Відповідач акцептував суму не в повному обсязі.

Відповідно до п.п 2.2.5 договору № Л/НХ-1028/НЮ від 20.01.2010 року, продукція, яка поставляється за договором, оплачується в сумі, яка включає в себе зокрема ПДВ, а також інші податки та збори встановлені чинним законодавством.

Як вбачається з авізо від 16.07.2012р. №УП-0002083 року, сума поставки 377143,90 грн. складається з вартості поставленої продукції – 314286,58 грн. та 20% ПДВ від вартості поставленої продукції – 62857,32 грн.

Таким чином відповідач оплатив вартість отриманої згідно авізо від 16.07.2012р. №УП-0002083 року продукції без врахування ПДВ. Факт оплати відповідачем коштів у сумі 314286,58 грн. підтверджується позивачем у позовній заяві.

В той же час, як вбачається з відзиву відповідача, він відмовляється акцептувати суму ПДВ в розмірі 62 857,32 грн. мотивуючи це тим, що позивач не вніс податкову накладну №124 від 16.07.2012р. до Єдиного реєстру податкових накладних, чим унеможливив відшкодування відповідачем ПДВ.

Однак такі твердження не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Предметом даного спору є господарські відносини між позивачем та відповідачем, які виникли з договору № Л/НХ-1028/НЮ від 20.01.2010р. Як уже зазначалося судом за умовами даного договору відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача товар в сумі, яка включає в себе ПДВ. Підставою для здійснення такої оплати є отримання товару та супровідних документів, передбачених п. 6.1 договору. Такі документи за твердженням самого відповідача були отримані в жовтні 2012р. і як стверджує позивач, в квітні 2013року відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару.

Суд звертає увагу на те, що умовами договору чітко визначено, що вартість продукції включає в себе і податок на додану вартість. Сторони передбачили єдиний порядок здійснення розрахунків. Будь-яких особливих умов сплати ПДВ покупцем товару договором не передбачено, дана сума є невід’ємною частиною загальної вартості поставленої продукції. Окрім того, в п.9 Договору сторони передбачили, що в разі невиконання взятих на себе зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Зокрема, визначено вид відповідальності за поставку продукції неналежної якості чи несвоєчасну поставку продукції. Договором не передбачено права покупця на часткову оплату товару у разі неналежного оформлення супровідних документів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо посилань відповідача на неможливість подання скарги до податкового органу у зв’язку з несвоєчасним отриманням податкової накладної, то суд зазначає наступне.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію 16.07.2012р., що підтверджується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву. Супровідні документи передбачені п. 6.1 договору за твердженням відповідача були отримані в жовтні 2012р. і саме тоді відповідачем було виявлено факт не реєстрації податкової накладної від 16.07.2012р. №124 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згаданою нормою податкового кодексу передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. Отже відповідач, як покупець мав право звернутися зі скаргою на позивача, як продавця у разі ненадання ним податкової накладної.

Допущені позивачем порушення щодо порядку реєстрації податкової накладної, повинні вирішуватись згідно норм податкового законодавства, а за поставлену продукцію відповідач повинен провести розрахунок згідно договірних умов, які підписали сторони.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю в сумі 62 857,32 грн.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1827,00 грн.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. 525, 526,530 ЦК України, ст.201 Податкового кодексу України , ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого підприємства “Львівська залізниця” (79001, м.Львів, вул. Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” (03038, м.Київ, вул. Федорова,32, код ЄДРПОУ 24249750) – заборгованість в сумі 62857,32грн. та судовий збір в сумі 1827,00грн.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.09.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.