Постанова № 40575539, 17.09.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 803/1770/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (далі - ТзОВ «ВОГ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 року № 0007151501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ВОГ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, про що складено акт від 15.04.2014 року № 1873/15.1/34524327. Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України) позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 674475,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) на 674475,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640299,00 грн. за грудень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 08.05.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007151501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на 640299,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 320149,50 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В ході перевірки було встановлено, що ТзОВ «ВОГ» до бюджетного відшкодування у грудні 2013 року включено 640299,00 грн. ПДВ по сформованому у листопаді 2013 року податковому кредиту по операціях з придбання у ТзОВ «Газоілсервіс» товарів та послуг з благоустрою на АЗС, та зроблено висновок про безпідставність формування податкового кредиту у зв'язку із неналежним оформленням податкових накладних. Проте, позивач дотримав встановленого порядку формування податкового кредиту за господарськими операціями та виконав своє зобов'язання по сплаті ПДВ, придбаваючи товари (послуги) у ТзОВ «Газоілсервіс», після отримання від контрагента належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому останньому у складі ціни придбання відповідно до вимог законодавства.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.05.2014 року № 0007151501.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 16.09.2014 року (а. с. 140-143) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач до бюджетного відшкодування у грудні 2013 року безпідставно включив 640299,00 грн. ПДВ по сформованому у листопаді 2013 року податковому кредиту по операціях з придбання у ТзОВ «Газоілсервіс» товарів та послуг, які не підтверджені належними первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВОГ» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 658142 (а. с. 25), перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.12.2006 року № 561 (а. с. 26), зареєстроване платником ПДВ, про що Луцькою ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 02613760 від 16.08.2016 року (а. с. 27).

Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ВОГ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, про що складено акт від 15.04.2014 року № 1873/15.1/34524327 (а. с. 8-17). Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 674475,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) на 674475,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640299,00 грн. за грудень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 08.05.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007151501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року на 640299,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 320149,50 грн. (а. с. 7).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.06.2014 року № 3319/10/03-20-10-04-06 строк розгляду первинної скарги було продовжено до 17.07.2014 року та призначено позапланову документальну перевірку.

Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ВОГ» у зв'язку з поданням платником первинної скарги на податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.05.2014 року № 0007151501 про завищення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, про що складено акт від 10.07.2014 року № 3172/15.1/34524327 (а. с. 145-148). Перевіркою при відображенні ТзОВ «ВОГ» у декларації за грудень 2013 року частини суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 640299,00 грн., заявленої на рахунок платника у банку, встановлено порушення. У вказаному акті зазначено, що на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року на суму 640299,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) на 640299,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640299,00 грн. за грудень 2013 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 16.07.2014 року № 4279/10/03-20-10-03-6 та рішенням Державної фіскальної служби України від 07.08.2014 року № 1246/6/99-99-10-01-15 скарги платника податків залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а. с. 28-39).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктами 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 цього ж Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як слідує із акту перевірки від 15.04.2014 року № 1873/15.1/34524327, висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на рахунок платника у банку на 640299,00 грн. за грудень 2013 року, зроблений на підставі того, що в ході перевірки на підтвердження сформованого по операціях з ТзОВ «Газоілсервіс» податкового кредиту були надані первинні документи - податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог статті 201 ПК України, та, крім того, неможливо встановити оцінку вартості виконаних робіт/поставленого товару, оскільки відсутні будь-які інші первинні документи, крім податкових накладних та акту приймання-передачі товару, що підтверджували б фактичне здійснення господарської операції.

Проте, з такими висновками суд не погоджується, з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що 27.09.2011 року між ТзОВ «ВОГ» (покупець) та ТзОВ «Газоілсервіс» (постачальник) було укладено договір поставки, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (колонка паливороздавальна, благоустрій, мережі телефонні, зовнішні мережі водопостачання та каналізації, іміджеві та рекламна стели, зовнішнє освітлення та ін.), визначений у додатках до договору (а. с. 101-107). На виконання умов вказаного договору згідно із актами приймання-передачі від 31.07.2013 року та від 18.10.2013 року ТзОВ «Газоілсервіс» передано ТзОВ «ВОГ» майно та благоустрій (а. с. 108-109), контрагентом позивача виписані податкові накладні від 31.07.2013 року № 4 та від 18.10.2013 року № 1 (а. с. 110-111), а оплата за товар проведена позивачем згідно з платіжними дорученнями від 08.11.2013 року № 5711 на суму 250000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 41667,67 грн.) та від 19.11.2013 року № 6044 на суму 3591795,97 грн. (в т. ч. ПДВ 598632,66 грн. (а. с. 112-113).

На думку суду, надані для перевірки вказані первинні документи оформлені з дотриманням встановлених вимог та підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Газоілсервіс», по яких ТзОВ «ВОГ» формувало податковий кредит та в подальшому заявляло відповідні суми ПДВ до відшкодування. Крім названих первинних документів, реальність зазначених господарських операцій підтверджується також листом ТзОВ «Газоілсервіс» від 29.05.2014 року № 2905-01 (а. с. 188-189).

При вирішенні спору суд також враховує, що згідно із довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 29.04.2014 року № 2435/09-15-22-04/22196280 про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Газоілсервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «ВОГ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, жовтень 2013 року (а. с. 117-135) встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТзОВ «ВОГ», що підтверджено документами, наданими посадовими особами суб'єкта господарювання.

Суд також бере до уваги, що постановою старшого слідчого СУ фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Волинській області Хазанюка В.Б. від 21.05.2014 року кримінальне провадження № 32014030000000048, за внесеним 30.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостями щодо службових осіб ТзОВ «ВОГ», закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (а. с. 183-184).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.05.2014 року № 0007151501.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 487,20 грн., сплачений платіжним дорученням № 443999 від 01.09.2014 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 08 травня 2014 року № 0007151501.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» судовий збір в розмірі 487 гривень 20 копійок (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 22 вересня 2014 року