Постанова № 40575275, 19.09.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 33/792/170/14 Головуючий в 1-й інстанції Максимчук В.О.

Справа № 679/193/14-п

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Латюк П.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нетішинського міського суду від 10 березня 2014 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, працюючу фізичною особою-підприємцем,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

За постановою суду, "ОСОБА_1, являючись фізичною особою-підприємцем в період з 01 жовтня 2009 року по 13 грудня 2013 року допустила наступні порушення законодавства про працю:

- при використанні найманої праці громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 тривалий час, що перевищує законодавчо встановлений термін для укладення трудового договору у письмовій формі не уклала трудові договори з означеними громадянами, у тижневий строк з моменту фактичного допущення їх до роботи не зареєструвала їх у державній службі зайнятості, чим порушила вимоги ст.ст.24, 24-1 КЗпП України, а саме ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_1 без укладення трудової угоди в письмовій формі протягом 10 днів травня 2010 року та протягом 10 днів у кінці 2012 року; ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_1 без укладення трудової угоди в письмовій формі з жовтня 2009 року по травень 2010 року;

- не заводились на протязі 5 днів трудові книжки для ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не проводились у них записи, чим порушила вимоги ч.2 ст.48 КЗпП України;

- в установленому порядку відповідно до нормативно-правових актів не забезпечила законодавче встановленого обов'язку здійснювати достовірний облік виконуваної працівниками роботи (обліку робочого часу), чим порушила право працівників на оплату праці відповідно до законодавства про оплату праці з дотриманням мінімальних державних гарантій оплати праці. Не вела відомості про фактичне відпрацювання робочого часу працівників

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за період їх роботи, чим порушила вимоги ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці".

В апеляційній скарзі, як убачається із її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду, як незаконну, скасувати та провадження в справі закрити, посилаючись на закінчення строку для накладення адміністративного стягнення, та на те, що судом не було взято до уваги, що ОСОБА_3 працювала у неї по цивільно-правовій угоді 10 днів в травні 2010 року та по усній домовленості 10 днів в липні 2012 року, а ОСОБА_4 лише допомагала їй у свій вільний час 4 дні у листопаді 2009 року та декілька днів в січні 2010 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає до часткового задоволення на таких підставах.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Проте у розглядуваній справі зазначені вимоги закону додержані не були.

Відповідно до виписаних у ст.ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Інкримінуючи ОСОБА_1 порушення вимог ст.ст.24, 24-1 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», автор протоколу про адміністративне правопорушення не звернула уваги на те, що у протоколі з приводу такого обвинувачення не вказує часу вчинення ОСОБА_1 цих порушень трудового законодавства.

Імперативним приписом п.7 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.

Проте, складаючи 24 січня 2014 року відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол із зазначенням у ньому про порушення вимог ч.2 ст.48 КЗпП України, а саме не заведення трудових книжок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не проведення записів «…у період 2009 по 2012 роки …», його автор не звернула уваги й на те, що на час складання протоколу з цього приводу пройшли передбачені ч.2 ст.38 КУпАП строки.

Положеннями ст.278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п.2), а в разі неправильного складання такого протоколу, у тому числі і про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного (додаткового) оформлення.

Натомість, не дивлячись на те, що наявний у справі протокол про інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, вимогам ст.256 КУпАП не відповідав, суддя матеріали адміністративної справи для їх належного оформлення не повернув, а прийняв до провадження та, розглянувши по суті, також допустився порушень закону.

Так, зазначивши у постанові про невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення, пославшись на єдиний доказ її винуватості - на протокол про адміністративне правопорушення, не звернув уваги на те, що викладені у ньому фактичні обставини, у тому числі час перебування з нею у трудових відносинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не відповідають наявним у справі їх показанням (а.с. 10-13, 14-17), не викликав та не опитав їх.

Указавши в постанові на те, що ОСОБА_3 у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 перебувала протягом 10 днів травня 2010 року та протягом 10 днів у кінці 2012 року, а ОСОБА_4 - з жовтня 2009 року по травень 2010 року, суд не звернув уваги й на те, що на час ухвалення рішення - 10 березня 2014 року пройшли передбачені ст.38 КУпАП строки накладення на неї адміністративного стягнення, наклав його.

Крім того, як убачається із протоколів допиту цих свідків, вони були допитані в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2013 року.

Водночас матеріали адміністративної справи не містять будь-яких даних про прийняте органами досудового розслідування рішення з цього приводу.

Інкримінуючи ОСОБА_1 порушення вимог ч.2 ст.48 КЗпП України, а саме те, що нею «…не заводились на протязі 5 днів трудові книжки для ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не проводились у них записи…», поза увагою суду залишилось й те, що у ч.2 ст.48 КЗпП України відсутня вимога про заведення трудової книжки протягом 5 днів, така вимога виписана у

ч.3 ст.48 КЗпП України і то щодо працівників, які стають на роботу вперше.

При цьому судом не було ураховано й положень постанови КМ України №301 від 27.04.1993 року з подальшими змінами «Про трудові книжки працівників» та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року з подальшими змінами (затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58).

Оскільки наведені порушення закону є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали справи через неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та неповне з'ясування всіх дійсних обставин - направленню до органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення, для проведення додаткової перевірки, в ході якої слід:

- протоколи про адміністративне правопорушення скласти у відповідності до вимог ст.256 КУпАП;

- приєднати до справи рішення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013240080000419;

- провести інші, в тому числі і процесуальні дії, спрямовані на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.8 ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Нетішинського міського суду від 10 березня 2014 року щодо неї скасувати, а матеріали справи для доопрацювання та належного (додаткового) оформлення направити до Територіальної державної інспекції з питань праці у Хмельницькій області.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я.Латюк