Постанова № 40574242, 16.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 918/949/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Трачук Ю.М., Калініченко Н.А.

відповідача 1 - Гончарук В.В.

відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.14 р. у справі № 918/949/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м.Москва

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р", м.Рівне

відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення в сумі 85 260 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.07.2014 р. у справі №918/949/14 (суддя Качур А.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення в сумі 85 260 грн. 00 коп. грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" суму компенсації у розмірі 12 180,00 грн. та витрати по сплаті судового збору на суму 1827,00 грн. В решті позову в сумі 24 360,00 грн. позивачу відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 24.07.2014 р. у справі №918/949/14 відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2014 р. по справі №918/949/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення компенсації в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" посилається на ту обставину, що господарський суд Рівненської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач 1 наполягає на наступному.

Позивачем, на його думку, не доведено факту наявності в нього виключних прав на об'єкт авторського права. Вважає, що цей факт не випливає з посилань позивача на договір про відчуження виключного права від 08.06.2010 р., а також вважає безпідставним посилання позивача на рішення господарського суду м.Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, прийняті у справі №910/22656/13 щодо обставин, які позивач вважав встановленими на підставі ч.3 ст.35 ГПК України.

Крім того, скаржник вважає недоведеним, що товар є контрафактним, оскільки має найменування "Чашка "Дитяча тематика" незалежно від нанесеного на неї зображення.

Відповідач вважає, що позивач зловживає правом на компенсацію, в той час як позивачем не доведено належним чином, що саме в наслідок дій відповідача - 1 та з його вини виникло порушення авторського права. Стягнення суми компенсації, на думку апелянта, можливо лише у разі, якщо доведено наявність заподіяних збитків, незалежно від їх розміру.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для часткового задоволення позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

01.09.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" надало Рівненському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 25.07.2014 р. без змін.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 р. у справі №918/949/14 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" Гончарук В.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.14 р. у справі №918/949/14 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення компенсації в повному обсязі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" Трачук Ю.М. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.14 р. у справі №918/949/14 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" Калініченко Н.А. підтримала позицію представника Трачука Ю.М. в повному обсязі та надала суду додаткові пояснення щодо обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.05.2014 р. №8935797 УД.

08.06.2010 р. між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і Мєдвєдь" укладено Договір №010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір, відповідно до пункту 1.1. якого ТОВ "Маша і Мєдвєдь" набуло виключних прав на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1", основні ідентифікаційні характеристики якого передбачені Додатками, які є невід'ємними додатками до зазначеного вище договору (пункт 1.2.).

Відповідно до п.1.3. договору , право власник гарантує, що є власником виключного права на аудіовізуальний твір.

Згідно п.1.4 договору, виключне право на аудіовізуальний твір передається право власником право набувачеві в повному обсязі для використання його у будь який спосіб та у будь якій формі.

При цьому, пунктом 2 Додатку № 1 до Договору № 010601-МиМ від 08.06.2010 р. передбачено, що одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір передаються в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включно, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких Додатках до Договорів.

Отже, позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" та його складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

16.03.2014 р. представником ТОВ "Маша і Мєдвєдь" в супермаркеті "Дисконт", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 93, було придбано товар "чашка дитяча тематика" з зображенням персонажів мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1", який є аудіовізуальним твором - об'єктом авторського права у відповідності до положень статей 1,8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» .

Придбання товару в торгівельному закладі, який належить відповідачу ТОВ «Арго-Р» підтверджується фіскальним чеком про покупку ІД000031299420, ПН 312994217169 ЗН 402205203 ФН 1716010224 від 16.03.2014 року, супермаркет "Дисконт", ТОВ "Арго-Р" на суму 26,46 грн.

На придбаному товарі зазначено: "Виробник Опитний скляний завод (ОСЗ) Росія, м.Гусь-Хрустальний, вул..Інтернаціональна 114. Постачальник: ПП ОСОБА_4, АДРЕСА_1. Термін прид.: не обмеж. Дата вигот.: липень 2011 р."

З метою захисту порушеного права Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" та відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення в сумі 85 260,00 грн., зокрема позивач просить стягнути з відповідача 1 - 36 540,00 грн. та з відповідача 2 - 48 720,20 грн. у зв'язку з порушенням виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

27.06.2014 р. позивачем було подано до суду заяву про відмову від позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, у зв'язку з чим господарський суд Рівненської області ухвалою від 03.07.2014 р. припинив провадження у справі №918/949/14 в частині позовних вимог до відповідача 2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Обгрунтовуючи позов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" посилається на положення ст.ст.433,435,440,441,443 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1,7,8,9,15,50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" компенсацію у розмірі 36 540,00 грн.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, встановлені у справі обставини та досліджені докази, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ "Маша і Мєдвєдь" уклало Договір №010601-МиМ від 08.06.2010 р. з ТОВ "Студія Анімаккорд" про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1". На підставі укладеного договору та у відповідності до положень ст.ст.425,426 ЦК України позивач є особою яка має виключне право використання об'єкта авторського права.

Об'єктом авторського права у відповідності до статті 420 ЦК України та ст.8 Закону у даному випадку є аудіовізуальний твір мультиплікаційний фільм «ІНФОРМАЦІЯ_1» та усі його частини, а також у відповідності до умов п.2 Додатку №1 до Договору від 08.06.2010р. № 010601-МиМ усі юридично значущі охоронювані елементи твору.

За визначенням статті 418 ЦК України правом інтелектуальної власності є право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності. Зміст цього права становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо окремих об'єктів визначається законом.

Первинно права на об'єкт права інтелектуальної власності належать його творцю, зокрема, згідно норм ст.435 ЦК України, автору твору.

Частиною 3 ст.426 ЦК України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Статтею 1113 ЦК України встановлено, що за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Права творця об'єкта права інтелектуальної власності захищаються законом.

Відповідно до ст.16, ч. 1 ст.432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності .

У відповідності до ст..440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. (ст.9 Закону).

Статтею 15 Закону визначено, що належить до майнових прав автора, зокрема у частині 5 цієї статті встановлено, що за винятком випадків, передбачених статями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Перелік майнових прав автора, які визначенні у ч.1 ст.15 Закону не є вичерпним.

За приписами ч.1 ст.31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У відповідності до ч. 2 статті 32 Закону використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Аналіз наведених положень законодавства, яким урегульовано майнові відносини у сфері авторського права дає підстави для висновку про наявність порушеного права, яке полягає у порушенні виключного права особи на використання об'єкта авторського права - мультиплікаційного фільму «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримання майнової вигоди від такого використання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" неправомірно використало об'єкт авторського права, виключні майнові авторські права які належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь", шляхом продажу товарів із зображенням персонажів мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Щодо стягнення з відповідача 1 компенсації саме в розмірі 36 540, 00 грн. колегія суддів вважає обгрунтованим висновок про часткове задоволення позовних вимог в сумі 12 180 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

У підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів приймає до уваги, що порушення виключних майнових авторських прав відповідачем ТОВ «Агро-Р» вчинено вперше, без наміру порушити права позивача, за обставин, коли іншою особою ці права вже були порушені шляхом неправомірного виготовлення продукції з використанням без дозволу автора відповідних графічних зображень, без мети отримати неправомірну вигоду, а лише з метою продажу товару дитячого асортименту в групі однорідних товарів, які отримані відповідачем за договором поставки від 01.10.2013р. № 137/1П згідно видаткової накладної від 23.12.2013р. № ЧТ-0001558 та вважає, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат є справедливим та співрозмірним. Розмір стягнутої судом компенсації визначений у відповідності зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", якою встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн. Отже, станом на дату прийняття господарським судом рішення у даній справі з відповідача підлягає стягненню 12 180 грн. (1218 грн. х 10) компенсації.

Доводи відповідача щодо відсутності у його діях вини, а відтак і відсутності необхідних кваліфікаційних складових цивільно-правової відповідальності для відшкодування збитків, заподіяних порушенням авторського права апеляційних суд оцінює критично, враховуючи наступне.

Загальні положення про відшкодування збитків (матеріальної шкоди) визначаються положеннями ст.22, 1166 ЦК України, підстави застосування цивільно-правової відповідальності мають поєднувати у сукупності протиправну поведінку порушника права, його винні дії, а також причинно-наслідковий зв'язок порушення та його шкідливих наслідків.

Проте, відносини у сфері авторського права врегульовано спеціальними нормами законодавства про захист прав авторів та тих осіб, які на законних підставах володіють правами на об'єкти авторського права. Цим законодавством передбачено право на стягнення грошової компенсації у разі порушення авторського права, а тому застосування судом першої інстанції положень ст.ст. 15, 50,52,53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» на підставі повно та всебічно встановлених обставин такого порушення є правильним.

Відтак, з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2014 р. у справі № 918/949/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №918/949/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.