Постанова № 40574015, 19.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року № 813/5456/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Цар Х.М.,

представника позивача Білоуса А.Т.,

представника відповідача Кецка В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Позов заявлено Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення коштів з банківських рахунків Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" для погашення податкового боргу в розмірі 217 535 290,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом по наступних платежах: податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизному збору на загальну суму 217 535 290,00 грн. Оскільки вжиті Стрийською ОДПІ заходи не призвели до погашення підприємством податкового боргу, позивач звернувся із означеним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, просив такий задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, надав суду письмові заперечення, в котрих зазначає, що позивач передчасно заявив даний позов, оскільки вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу є можливим за умови надіслання платнику податку податкової вимоги, а оскільки позивач такі надсилав до набрання чинності Податковим кодексом України, та так як податкове зобов'язання стало узгоджене 21.05.2014 року, тобто вже на момент чинності Податкового кодексу України, на думку відповідача, позивачу слід було скерувати нові податкові вимоги, чого зроблено ним не було, а відтак заявлення даного позову вважає безпідставним. В задоволені позовних вимог просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Державне підприємство "Угерський спиртовий завод" зареєстроване як юридична особа та відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України є платником податків та згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України зобов'язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" станом на 29.07.2014 року становить 217 535 290,00 грн, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу платника податків.

Такий борг у відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених:

- податковим повідомленням-рішенням №0000342300/0 від 11.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму -111345,34 грн;

- податковим повідомленням-рішенням №0000362300/0 від 11.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання з акцизного збору на загальну суму -176952504,42 грн;

- податковим повідомленням-рішенням № 0000352300/0 від 11.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 35392034,24 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були узгодженні в судовому порядку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень.

Окрім цього, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених згідно з:

- податковим повідомленням-рішенням №0000062210 від 26.04.2012 року про визначення податкового зобов'язання з акцизного збору на загальну суму - 4202588 грн;

- податковим повідомленням-рішенням №0000052210 від 26.04.2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 876146 грн;

- податковим повідомленням-рішенням №0000421702 від 26.04.2012 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму - 15947,65 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №141/22-10/00374733 від 13.04.2012 року складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки. Зазначені податкові повідомлення-рішення були предметом судового розгляду в Львівському окружному адміністративному суді у адміністративній справі №2а-4604/12/1370 за позовом Державного підприємства (надалі ДП) "Угерський спиртовий завод" до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, однак дана позовна заява ухвалою суду від 12.11.2013 року залишена без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду позивачем оскаржена не була, набрала законної сили.

Згідно п. п. 6.2.3 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/250 від 04.09.2007 року;

- другу податкову вимогу № 2/263 від 11.10.2007 року.

Перша та друга податкові вимоги надіслані відповідачу, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, наявні в матеріалах справи.

На даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли між сторонами у період 2006-2014 років. Відтак, при вирішенні адміністративної справи, суд вважає за необхідне керуватися нормами законодавства чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а саме нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, котрі діяли на момент виникнення податкового боргу відповідача, а також і нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Станом на момент виникнення заборгованості відповідача діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2.3 статті 6 даного Закону передбачено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 54.1, 54.5. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу (пп. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За вищезазначених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 217 535 290,00 грн, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаного податкового боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилань відповідача щодо направлення позивачем податкової вимоги з причин узгодження 21.05.2014 року в судовому порядку податкового боргу визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 11.05.2006 року №0000342300/0, №0000362300/0, та податковим повідомленням-рішенням № 0000352300/0 від 11.05.2006 року та наслідком такого надсилання є виникнення права у позивача на заявлення даного позову, як вжиття способу шодо погашення подактового боргу відповідачем, то суд стосовно таких посилань зазначає таке.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до цієї ж статті податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Аналогічні за змістом визначення містить також і Податковий кодекс України зокрема, під податковим боргом, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, розуміється сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного вбачається, що податковий борг - це загальна, сукупна сума коштів, що включає в себе належні до сплати платником суми коштів по окремих податках, а також самостійно визначені платником податкові зобов'язання зазначені у поданій ним податковій декларації. Тобто, податковий борг розглядається як одне ціле в сукупності і може включати в себе належні до сплати платежі як по одному виду податку так і по окремих видах податків, проте така сума обліковується як одна сума коштів, що підлягає сплаті.

Порядок виставлення та надіслання податковим органом податкової вимоги врегульовувався чинним на час виникнення боргу відповідача, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків від 03.07.2001 року №266 (надалі-Порядок №266)

Відповідно до п. 3 Порядку №266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки.

Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п.п. 4.1 п.4 даного Порядку 4.1. податкові вимоги формуються, зокрема в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 02.04.1999 року № 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.05.1999 року за № 304/3597.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що у підприємства існувала заборгованість ще до проведення виїзної документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, за результатом котрої прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.05.2006 року №0000342300/0, №0000362300/0 та податкове повідомлення-рішення № 0000352300/0, котрі узгоджені в судовому порядку 21.05.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/250 від 04.09.2007 року;

- другу податкову вимогу № 2/263 від 11.10.2007 року.

А відповідно, оскільки судом встановлено, що податковий борг ДП "Угерський спиртовий завод" не переривався, а та обставина, що 21.05.2014 року в судовому порядку була узгоджена сума податкового боргу з акцизного збору, податку на додану вартість, та з податку на прибуток, є тією обставиною, що донарахувала суми грошових зобов'язаннь з заначанених податків, до уже наявного у відповідача податкового боргу, то й відповідно обов'язку формувати та надсилати податкову вимогу за цими податками у позивача, на переконання суду, не було.

Більше того, з аналізу як Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також аналізу норм Податкового кодексу України, та аналізу норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків від 03.07.2001 року №266, суд зробив висновок, що законодавцем не передбачено застосування податковим органом податкової вимоги до платника податків щодо погашення суми податкового боргу за кожним податком окремо.

Тому зважаючи на те, що відповідач на протязі тривалого часу заходів по погашенню наявної у нього заборгованості не вживав, що стверджується матеріалами справи, податковий борг протягом цього часу зростав та не переривався, то й відповідно формувати повторно нову податкову вимогу щодо погашення відповідачем суми податкового боргу після судового узгодження податкового боргу по окремих видах податків, в даному випадку як і не було змісту, так і не передбачено законодавством, адже такі податкові вимоги згідно п. п. 6.2.3 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем уже були виставлені відповідачу.

З врахування вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягення з відповідача податкового боргу в розмірі 217 535 290,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами і підлягають до задоволення

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" (82424, Львівська область, Стрийський район, с. Угерсько, вул. І.Франка, будинок 2, код ЄДРПОУ 00374733) відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості в сумі 217 535 290,00 грн (двісті сімнадцять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто грн. 00 коп.)

Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23.09.2014 року.

Суддя Сидор Н.Т.