Ухвала суду № 40573207, 01.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 року

справа № 2а-332/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 2а-332/10/0470 за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсталь» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехсталь” на користь Публічного акціонерного товариства “ДМЗ ім. Петровського” грошові кошти в розмірі 38 043 400 грн. 96 коп., та стягнути з Публічного акціонерного товариства “ДМЗ ім. Петровського” в дохід держави грошові кошти в сумі вартості товару в розмірі 38 043 400 грн. 96 коп., отриманого за угодою, укладеною з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і, в силу статей 218, 228 Цивільного кодексу України є нікчемною.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів, оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На його думку, судом не враховані докази укладення між сторонами угоди з метою ухилення від сплати податків і зборів.

Публічне акціонерне товариство “Євра-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” у поданих до суду письмових запереченнях зазначило про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, які ґрунтуються на припущеннях. На думку відповідача, суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники відповідача - Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехсталь», належним чином повідомлене про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду уповноваженого представника не направило, про причини неприбуття не повідомило.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України колегією суддів прийнято правонаступництво позивача з Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство “Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25 квітня 1997 р., та перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з Великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державна податкова служба. Згідно свідоцтва № 03313803, виданого 26 серпня 1999 р., відповідач є платником податку на додану вартість. У період з 09 листопада 2009 року по 20 листопада 2009 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства “ДМЗ ім. Петровського” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 р. по 31 березня 2009 р. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Промтехсталь”, за результатами якої складено акт № 1894/08-02/3-05393056 від 20 листопада 2009 р.Так, перевіркою встановлено, що згідно договору № KV 326-08 від 30 грудня 2008 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством “ДМЗ ім. Петровського” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Промтехсталь” (постачальник), останнім на адресу платника податків у І кварталі 2009 року було поставлено феросплави на загальну суму 38 043 400 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ – 6 340 566 грн. 83 коп.Зокрема, згідно договору № МФ-01/09 від 01 січня 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “АМК-24” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Промтехсталь” було поставлено феросплавну продукцію на загальну суму 18 665 416 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ – 3 110 910 грн. 32 коп., що підтверджено податковими накладними.Також, згідно договору № МФ-12/08 від 01 грудня 2008 р., Приватне підприємство “Комерційний центр “Сфайрат” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Промтехсталь” було поставлено феросплавну продукцію у 2008 році на загальну суму 6 702 735 грн., у тому числі ПДВ – 1 117 122 грн. 50 коп., у І кварталі 2009 року на загальну суму 21 605 756 грн., у тому числі ПДВ - 3 600 959 грн. В свою чергу, постачальником реалізованої Приватним підприємством “Комерційний центр “Сфайрат” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Промтехсталь” феросплавної продукції було Приватне підприємство “Дніпро-Пром-Стайл”. Так, згідно договору № 1520 від 24 листопада 2008 р., укладеного між Приватним підприємством “Комерційний центр “Сфайрат” (замовник) та Приватним підприємством “Дніпро-Пром-Стайл” (постачальник), Приватним підприємством “Дніпро-Пром-Стайл” на адресу замовника - Приватного підприємства “Комерційний центр “Сфайрат” було поставлено феросплавну продукцію (ферохром, феросілікомарганець, феромарганець) на загальну суму 6 669 грн. Водночас, перевіркою встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2009 р. Приватне підприємство“Дніпро-Пром-Стайл” було визнано банкрутом. Крім того, згідно податкової звітності, наданої Приватним підприємством “Дніпро-Пром-Стайл” до Державної податкової служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за місцем реєстрації, операції з реалізації товарів (феросплавів) на адресу Приватного підприємства “Комерційний центр “Сфайрат” на загальну суму 6 669 грн. не знайшли свого відображення у податковому обліку платника податків - Приватного підприємства “Дніпро-Пром-Стайл”. Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Промтехсталь” встановлено відсутність у підприємства власних чи орендованих транспортних засобів на транспортування придбаної та реалізованої на адресу Публічного акціонерного товариства “ДМЗ ім. Петровського” феросплавної продукції. Документів на підтвердження факту відвантаження та перевезення товарів від контрагентів-постачальників до покупця – Публічного акціонерного товариства“ДМЗ ім. Петровського”, платником податків до перевірки також не надано.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій, оскільки у встановленому законом порядку позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що висновок СДПІ про порушення відповідачами за укладеним договором частини першої ст. 203, ст. 215, частини першої ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України було зроблено з огляду на те, що зазначений договір не був спрямований на настання реальних правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини справи та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим та безпідставним.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 цього ж Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 Цивільного кодексу України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 Цивільного кодексу України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладений між відповідачами договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого позивачем не доведено.

Суд вважає, що позивач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ "Промтехсталь" належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Позивачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору між відповідачами актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За приписами статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не можуть бути підставами для його скасування.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 2а-332/10/0470 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко