Постанова № 40572690, 17.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2014 р. Справа№ 910/13141/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Дудар Є.В. (представник за довіреністю);

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2.- Рубель І.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи 1. - Аніщенко С.О. (представник за довіреністю);

від третьої особи 2. - не з'явився;

від третьої особи 3. - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р.

по справі № 910/13141/13 (головуючий суддя - Цюкало Ю.В., судді: Літвінова М.Є., Нечай О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

до 1. приватного підприємства «Нива-В.Ш.»

2. державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІДА-ІНВЕСТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю «БК-ГРАНТІС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-3 товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макротрейд»

про визнання недійсними публічних торгів та визнання недійсним протоколу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2014р., враховуючи уточнення позовних вимог, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку, а саме: визнати недійсними публічні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: нежитлова будівля літ. И-4, загальною площею 19 463,9м2 (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24), організовані приватним підприємством «Нива-В.Ш.», проведені ліквідатором Слободян К.В. 08 квітня 2013р. у м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24; протокол №12/50/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер», затверджений генеральним директором ПП «Нива-В.Ш.» 08 квітня 2013 року та акт №149/10 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.04.2013р., затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. 23.04.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» прийнято до провадження.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014р., враховуючи перебування суддів Гончарова С.А. та Кропивної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді СмірноваЛ.Г., Шаптала Є.Ю.

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» надало додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Державна виконавча служба України просить апеляційну скаргу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції по справі № 910/13141/13 без змін, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРІДА-ІНВЕСТ» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, товариство не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не подало.

Приватне підприємство «Нива-В.Ш.», товариство з обмеженою відповідальністю «БК-ГРАНТІС» та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макротрейд» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, апеляційна скарга розглядається за відсутності представників третіх осіб, які повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

08 квітня 2013р. відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТЕКСТИЛЬ-ПОЛІМЕР», зазначене оформлено протоколом №12/50/1, який затверджений генеральним директором Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» /а.с.35, т.1/.

У протоколі зазначене наступне: прилюдні торги відбулися 08 квітня 2013 року та їх організатором є ПП «НИВА - В.Ш.»; предметом прилюдних торгів є нежитлова будівля літ. И - загальною площею 19 463,9 кв. м із стартовою ціною лоту - 7 824 175,92 грн.; переможцем стало ТОВ «МЕРІДА-ІНВЕСТ» з запропонованою ціною - 7 825 175,92 грн.

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» стверджує, що під час проведення торгів було допущено порушення, в результаті чого порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Згідно експертного висновку ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах (аукціоні) нерухомого майна - об'єкту оцінки, станом на 27.12.2012р. становить: 7 903 208,00 грн. /а.с. 172, т.1/.

Листом №3064-0-33-11/5-149/10 від 28.12.2012р. Державна виконавча служба України повідомило ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про вартість майна, а саме: 7903208,00 грн. згідно експертного висновку. /а.с.36, т.1/.

04.01.2013р. між державною виконавчою службою України та приватним підприємством «Нива - В.Ш.» укладено договір № 12/50 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). /а.с.177, т.1/.

Згідно листа №146/4/28-2 від 10.01.2013р. позивач заперечив щодо такої вартості та просив провести рецензію. /а.с. 37, т.1/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Текстиль-Полімер» також не погодилось із результатами оцінки та просив призначити рецензування звіту про оцінку майна. /а.с. 181,т. 1/.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Листом №17/5-10 від 21.03.2013р. державна виконавча служба України надіслала на адресу позивача рецензію на звіт про експертну грошову оцінку нерухомого майна. /а.с. 40, 216, т.1/.

Згідно рецензії на звіт з незалежної оцінки, то звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що суттєво не вплинули на достовірність оцінки. Звіт в повному об'ємі може використовуватися з метою вказаною у звіті, для встановлення ціни відчуження майна, шляхом продажу на прилюдних торгах.

Доказів оскарження результатів рецензування в порядку п. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що 22.02.2013р. реалізація арештованого майна не відбулась, у зв'язку із відсутністю покупців, державний виконавець, керуючись ч.5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» склав акт уцінки майна. /а.с.39, т.1/.

Так, відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» порядок реалізації майна, зазначеного в частині 8 статті 57 Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, нормами спеціального Закону визначено, що саме до компетенції Міністерства юстиції України віднесено визначення порядку реалізації арештованого майна, а тому посилання позивача на Положення про порядок проведення аукціону (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1448 від 22.12.1997р. є недоцільним.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За статтею 43 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

В матеріалах справи наявні докази публікації повідомлення про дату, час та місце проведення спірних прилюдних торгів та повідомлення державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя про дату, час та місце проведення торгів, а саме: газета «Газета по-українськи» № 30 (1572) від 22.03.2013 року, газети «Експрес об'ява» № 51 (4782) від 22.03.2013 року та лист № 501/13 від 20.03.2013 року, у яких зазначено про те, що прилюдні торги відбудуться 08.04.2013р. о 10:00, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 24. /а.с. 221, 224-227, т.1/.

Листом №515/13 від 22.03.2013р. ПП «Нива-В.Ш.» повідомило державну виконавчу службу України про опублікування оголошень про реалізацію майна. /а.с. 222, т.1/.

Слід зазначити, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: нежитлова будівля літ. И-4, загальною площею 19 463,9м2 (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24) проводились двічі: 22.02.2013р. та 08.04.2013р., оскільки 22.02.2013р. реалізація арештованого майна не відбулась, у зв'язку із відсутністю покупців.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про іпотеку» прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.

Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки.

У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.

Копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю протягом п'яти днів з дня його підписання.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги.

Згідно виписки з рахунку переможцем прилюдних торгів сплачено 6 886 154,81 грн. /а.с.231, т.1/.

23 квітня 2013р. державним виконавцем складено акт №149/10 про реалізацію предмета іпотеки. /а.с. 232, т.1/.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014р. у справі № 910/13141/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. у справі № 910/13141/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/13141/13 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.Г. Смірнова

Є.Ю. Шаптала