Рішення № 40572398, 18.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/57/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 Справа № 908/2732/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, м.Запоріжжя,

про стягнення 62582,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Лепесій Д.О. (довіреність від 22.08.2014 р. № 1664);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради 62582,27 грн., з яких 51600,00 грн. - заборгованість за договором № КД2390-00 від 26.06.2013 р. в сумі 51600,00 грн., 3721,55 грн. - пеня, 990,29 грн. - 3% річних, 6270,43 грн. - втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2014 р. порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/57/14 та призначено розгляд справи на 26.08.2014 р.

В судове засідання 26.08.2014р. представники сторін не з'явились. Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відпустці, а іншого представника у підприємства немає.

Ухвалою від 26.08.2014р. розгляд справи відкладено на 18.09.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.

В судовому засіданні 18.09.2014 р. був присутній представники позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не направив у судове засідання 18.09.2014 р. свого представника, надіслав відзив на позов, у якому визнав суму заборгованості, просить розстрочити виконання рішення на 6 місяців та зменшити суму пені до 1000,00 грн., посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.

Представник позивача у письмових поясненнях від 18.09.2014 р. зазначив, що не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення на 6 місяців, питання про зменшення розміру пені залишає на розсуд суду.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.06.2013 р. Комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (далі - замовник, відповідач у справі) та Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" (далі - виконавець, позивач у справі) укладено договір №КД2390-00 від 26.06.2013 р. з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (ділянки «Широке» (свердловини № № 1, 2, 3, 4) та «Південна» (свердловини № № 5, 6, 7)).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується виконати для замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи з моніторингу та наукового супроводжування надрокористування (далі - роботи) ділянками «Широке» (свердловини №№ 1, 2, 3, 4) та «Південна» (свердловини № № 5, 6, 7).

Згідно з п. 1.3 договору обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані у додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору та складається виконавцем щорічно.

По завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання робіт в 2-х примірниках та інформаційний звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та акту здавання-приймання робіт, зазначених у п. 4.1 цього договору, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання робіт (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт згідно з цим договором визначається протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком 2 до цього договору, і складає у 2013 році 43000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 8600,00 грн., всього - 51600,00 грн.

У пунктах 5.3, 5.4 договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 25% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку. Остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання робіт протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 23.07.2017 р. (п. 10.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав обумовлені договором роботи з моніторингу та наукового супроводження надрокористування на загальну суму 51600,00 грн., що підтверджується інформаційними звітами по І та ІІ етапам робіт, а також актами здавання-приймання:

№ 1/2013 від 23.09.2013 р. (І етап робіт) - на суму 25800,00 грн.;

№ 2/2013 від 16.12.2013 р. (ІІ етап робіт) - на суму 25800,00 грн.

На оплату виконаних робіт позивач виписав відповідачу рахунки № 1586 від 24.09.2013 р. - на суму 25800,00 грн. (за І етап) та № 2160 від 16.12.2013 р. (за ІІ етап).

В порушення умов п. 5.4 договору відповідач не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи протягом 10 днів з дати підписання актів здавання-приймання робіт, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 51600,00 грн.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості, суму боргу визнав у відзиві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором в розмірі 51600,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3% річних на суму боргу по І етапу робіт (25800,00 грн.) за період з 08.10.2014 р. по 14.01.2014 р. в розмірі 209,93 грн. та на суму боргу по І та ІІ етапам робіт (51600,00 грн.) за період з 15.01.2014 р. по 17.07.2014 р. в розмірі 780,36 грн., всього 990,29 грн. - 3% річних.

Суд перевірив розрахунок 3% річних. Позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 990,29 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем розраховані інфляційні втрати від суми боргу по І етапу робіт (25800,00 грн.) за жовтень-грудень 2013 року (середній індекс інфляції 101,104%) в розмірі 284,83 грн. та від суми боргу по І та ІІ етапам робіт (51600,00 грн.) за січень-червень 2014 року (середній індекс інфляції 111,600%) в розмірі 5985,60 грн., всього 6270,43 грн. інфляційних втрат.

При розрахунку середнього індексу інфляції за січень-червень 2014 року позивачем допущена неточність, оскільки за цей період він складає 111,567%, а не 111,600%, як зазначає позивач, що призвело до завищення суми інфляційних втрат.

За розрахунком суду інфляційні втрати складають: від суми боргу по І етапу робіт (25800,00 грн.) за жовтень-грудень 2013 року (середній індекс інфляції 101,104%) - 284,83 грн.; від суми боргу по І та ІІ етапам робіт (51600,00 грн.) за січень-червень 2014 року (середній індекс інфляції 111,567%) - 5968,57 грн., всього - 6253,40 грн. інфляційних втрат. В цій сумі вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню. У стягненні 17,03 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

За порушення строків оплати робіт позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу по І етапу робіт (25800,00 грн.) за період з 08.10.2013 р. по 07.04.2014 р., що склало 1672,40 грн., та від суми боргу по ІІ етапу робіт (25800,00 грн.) за період з 15.01.2014 р. по 14.07.2014 р., що склало 2049,15 грн., загалом - 3721,55 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх обов'язків.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Іншого строку нарахування пені в договорі не встановлено. Отже, пеню слід обчислювати протягом 6 місяців, починаючи з дати виникнення прострочення оплати по кожному з актів здавання-приймання.

При розрахунку пені позивачем зазначено невірну дату складання другого акту як 25.12.2013 р. замість 16.12.2013 р., у зв'язку з цим неправильно визначено початок виникнення прострочення оплати по цьому акту та період нарахування пені, що призвело до її завищення.

Так, за умовами п. 5.4 договору роботи мали бути оплачені протягом 10 робочих днів з дати підписання акту № 1/2013 від 23.09.2013 р., тобто до 07.10.2013 р., отже прострочення оплати по цьому акту виникло з 08.10.2013 р., а пеня може нараховуватись протягом 6 місяців до 07.04.2014 р. Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.10.2013р. по 07.04.2014 р. від суми боргу по цьому акту (25800,00 грн.) становить 1672,41 грн.

Аналогічно до по другому акту № 2/2013 від 16.12.2013 р. роботи мали бути оплачені до 30.12.2013р., отже прострочення по цьому акту виникло з 31.12.2013 р., а пеня може нараховуватись протягом 6 місяців до 30.06.2014 р. Позивач обчислює пеню по цьому акту, починаючи з 15.01.2014 р. Суд не може збільшувати період нарахування пені, оскільки розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.01.2014 р. до 30.06.2014 р. від суми боргу по цьому акту (25800,00 грн.) становить 1861,13 грн.

Таким чином, всього з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3533,54 грн. У стягненні 188,01 грн. пені суд відмовляє.

Згідно з п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У відзиві відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00 грн. та розстрочення сплати боргу на 6 місяців рівними частинами, посилаючись свій скрутний фінансовий стан.

Суд зазначає, що основним видом діяльності відповідача є надання послуг з водопостачання та водовідведення. Основними споживачами цих послуг є комунальні підприємства та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватись за отримані послуги. Як вказує відповідач, тяжкий фінансово-економічний стан виник у підприємства внаслідок значної дебіторської заборгованості двох основних боржників:

1) ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ», яке з жовтня 2010 року не здійснює платежів за спожиті послуги та має заборгованість понад 17,68 млн. Постановою господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 р. у справі № 21/150/10-5009/231/12 визнано ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

2) КП «Бердянськводоканал», який має заборгованість в розмірі 18,688 млн. грн.

Тарифи на послуги відповідача є регульованими і затверджені на рівні, нижчому, ніж економічно обґрунтовані. Інших надходжень, окрім плати за надані послуги, відповідач не має.

Станом на 01.04.2014 р. підприємство відповідача має збитки в розмірі 44742 тис. грн., кредиторську заборгованість в розмірі 29569 тис. грн., дебіторську заборгованість в розмірі 381897 тис. грн. (у тому числі прострочена заборгованість підприємства-банкрута - 17,68 млн. грн.), що підтверджується довідкою про фінансовий стан КП «Облводоканал» від 09.09.2014 р. № 12/1015, балансом та звітом про фінансові результати за І квартал 2014 року.

Зазначені обставини перешкоджають відповідачу виконати судове рішення у повному обсязі на даний час.

Разом із цим, боржник не відмовляється від сплати заборгованості і готовий сплачувати суму боргу рівними частинами протягом 6 місяців. Надання розстрочки виконання рішення надасть відповідачу можливість сплатити заборгованість у добровільному порядку та зробить реальним отримання суми боргу позивачем.

Представник позивача у письмових поясненнях від 18.09.2014 р. зазначив, що не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення на 6 місяців, питання про зменшення розміру пені залишає на розсуд суду.

Враховуючи ці обставини, важливе соціальне значення підприємства відповідача для Запорізької області, а також його важкий фінансовий стан і те, що негайне виконання судового рішення може призвести до банкрутства підприємства, суд дійшов висновку зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 1000,00 грн. та надати відповідачу розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців шляхом сплати суми боргу рівними частинами, починаючи з дня набрання рішенням чинності.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, 129-А, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 03327115) на користь Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (вул. Автозаводська, 78-А, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 01432032) основний борг у сумі 51600,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), пеню в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 990,29 грн. (дев'ятсот дев'яносто грн. 29 коп.), 6253,40 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят три грн. 40 коп.) інфляційних втрат та 1821,01 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять одна грн. 01 грн.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.09.2014 р. у справі № 908/2732/14 в частині стягнення основного боргу в сумі 51600,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), пені в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 990,29 грн. (дев'ятсот дев'яносто грн. 29 коп.), 6253,40 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят три грн. 40 коп.) інфляційних втрат на 6 місяців шляхом сплати:

- 9973,95 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 95 коп.) до 06.10.2014 р.;

- 9973,95 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 95 коп.) до 06.11.2014 р.;

- 9973,95 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 95 коп.) до 06.12.2014 р;

- 9973,95 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 95 коп.) до 06.01.2015 р.;

- 9973,95 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 95 коп.) до 06.02.2015 р.;

- 9973,94 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 94 коп.) до 06.03.2015 р.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 23.09.2014р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.