Постанова № 40572098, 10.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м.Львів Справа № 876/189/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 28 листопада 2012 року в адміністративній справі № 1319/11083/12, провадження № 2а/1319/508/12, за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до Сихівського районного суду м.Львова із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 01.11.2012 року ВП № 35037804 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 року ВП № 35037804.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 28 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржив позивач, який вважає, що дана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставною та незаконною. Тому просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивач, як юридична особа є територіальним органом центрального органу виконавчої влади Пенсійного фонду України, а не територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, як визначає стаття 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Частиною першою статті 258 КАС України визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Як видно із матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області від 01.11.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35037804. Підставою для відкриття даного провадження був виконавчий лист № 2а-2346/11, виданий 09.10.2012 р. Сихівським районним судом м.Львова; стягувачем у даній справі є ОСОБА_2, а боржником - головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно вимог позовної заяви та апеляційної скарги, у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, ідентифікаційний код стягувача та індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Тому колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що виконавче провадження відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки за приписами пункту 6 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» невідповідність виконавчого документа вимогам, передбачених статтею 18 цього Закону, є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, згідно зі статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Також, відповідно до пункту 3.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований: за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна; за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи; за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).

Приписами частини другої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, зокрема, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2012 року, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

А згідно із частиною першою статті 21 Закону України від 17.03.2011 року «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

На підставі аналізу зазначених нормативних актів колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що боржник у справі головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, а не територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, а тому таке виконавче провадження не підвідомче відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області.

Відтак, державний виконавець виніс оскаржувану постанову з порушенням правил підвідомчості виконавчого провадження, тому постанову про відкриття виконавчого провадження необхідно скасувати.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, заперечуючи проти позову, всупереч зазначеним вимогам, не довів правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права й невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанову суду необхідно скасувати з прийняттям нової, якою позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Постанову Сихівського районного суду м.Львова від від 28 листопада 2012 року в адміністративній справі № 1319/11083/12, провадження № 2а/1319/508/12, - скасувати.

Позов головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 року ВП № 35037804.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 року ВП № 35037804.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді Л.Я.Гудим

В.В.Святецький