ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2014 р. Справа № 804/10022/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Данилова А.В. представника відповідача Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006052201 від 08.07.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної та поставки товарів. Твердження відповідача про невідповідність назви товару у видаткових та податкових накладних з назвою у товарно-транспортних накладних не відповідає дійсності, так як надані відповідачу видаткові та податкові накладні взагалі не містять такої узагальнюючої назви товару, як запчастини до обладнання в асортименті, а містять повний перелік (номенклатуру)поставлених товарів. У товарно-транспортних накладних дійсно міститься узагальнююча назва товарів - гідрообладнання, яка по змістовому значенню може об'єднати у собі ці товари. Посилання відповідача на те, що надані ТТН на перевезення товару не відповідають формі № 1-ТН як на підставу непідтвердження факту отримання товару є безпідставними, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, у зв'язку з його необґрунтованістю та зазначив, що первинні документи, які надані позивачем не оформлені належним чином, у зв'язку з чим не має можливості встановити, що придбані товари (роботи, послуги) можуть вважатися пов'язаними з господарською діяльністю підприємства. Позивачем під час проведення перевірки надані товарно-транспортні накладні щодо транспортування товарів від ТОВ «Інтро груп». За результатом аналізу наданих ТТН встановлена їх невідповідність вимогам чинного законодавства, а саме: не визначені фактичні адреси пунктів навантаження; адреси складських приміщень, які використовувались; не зазначені місцезнаходження авто підприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача; не заповнена гр. 5 «ціна без ПДВ за одиницю, грн.»; гр. 8 «документи з вантажем»; гр. 9 «маса брутто,т»; гр. 12-15; встановлена невідповідність даних, що зазначені на першій та другій стороні ТТН. Також, позивачем не надані сертифікати походження та якості товару та документи щодо зберігання товару.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08.07.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 91558,89 грн. (основний платіж - 61039,26 грн., штрафні (фінансові) санкції - 30519,63 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 17.06.2014 року № 4225/22-01/31573282 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрспецналадка» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Інтро груп» (контрагент-постачальник) за січень 2014 року та подальшої їх реалізації, реальності та повноти відображення в обліку».
У вказаному акті зазначено, що копію наказу № 779 від 10.06.2014 року та направлення на перевірки вручено 11.06.2014 року головному бухгалтеру позивача. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Укрспецналадка» за січень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «Інтро груп» (контрагент постачальник) - «Укрспецналадка». Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України. Перевіркою ТОВ «Укрспецналадка» за січень 2014 року встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: ТОВ «Інтро груп» (контрагент постачальник) - «Укрспецналадка». В порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (актами, довідками, товарно-транспортними документами), а також не підтверджені перевіркою ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві ТОВ «Інтро Груп» (контрагент позивача), в результаті чого за січень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податкові звітності з ПДВ на загальну суму 61039,26 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 61039,26 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
У відповідності з п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
У відповідності зі ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За змістом п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Виїзна позапланова документальна перевірка позивача була проведена відповідачем у зв'язку з отриманням податкової інформації та виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства України.
Наказ про проведення виїзної документальної позапланової перевірки № 779 від 11.06.2014 року та направлення № 777/22-01 від 11.06.2014 року були вручені головному бухгалтеру підприємства до початку проведення перевірки.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.
Отже, необхідною умовою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ є здійснення господарських операцій за відповідними укладеними договорами та наявність належним чином оформлених документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.
Судом встановлено, що 13.12.2013 року між ТОВ «Укрспецналадка» (Покупець) та ТОВ «Інтро-Груп» (Продавець) було укладено договір № 332/ін предметом якого є зобов'язання Продавця поставити, а Покупця прийняти та оплатити продукцію в номенклатурі, кількості, строки та на умовах, визначених цим договором та доданими до нього Специфікаціями, що є його невід'ємною частиною. Продукція за цим договором поставляється за рахунок Продавця на склад Покупця. При відвантаженні продукції Продавець надає Покупцеві накладку, податкову накладну, рахунок, специфікацію. Покупець перераховує продавцю суму, згідно рахунку, за відвантажений товар на протязі 50-ти днів (по домовленості). Під час приймання продукції за якістю та кількістю сторони керуються інструкціями П-7 і П-6 відповідно.
На виконання умов вказаного договору були оформлені специфікації, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні на суму на суму 305196,32 грн. (в т.ч. ПДВ 61039,26 грн.).
Проте, в видаткових накладних № 181 від 28.01.2014 року, № 189 від 03.01.2014 року, № 190 від 08.01.2014 року не зазначено прізвище особи, яка відвантажила товар, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Сертифікати якості під час перевірки надані не були.
Кредиторська заборгованість на кінець перевіряємого періоду по взаємовідносинам з ТОВ «Інтро Груп» складає 3255235,58 грн.
Товарно-транспортні накладні надані позивачем на підтвердження транспортування товару № 28/01 від 28.01.2014 року, № 08/01 від 08.01.2014 року, № 03/01 від 03.01.2014 року судом не приймаються до уваги, оскільки вони складені з порушенням п. 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме: в них не зазначено прізвище особи, яка відвантажила товар та дозволила відпуск товару, не зазначено номер посвідчення водія, місцезнаходження ванжовідправника та вантажоодержувача, найменування вантажу, ціна без ПДВ за одиницю, грн., маса брутто, час прибуття, вибуття та підпис відповідальної особи, відсутній підпис водія який здав товар, не зазначена посада відповідальної особи вантажоодержувача. Документи довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж на виконання умов договору № 332/ін від 13.12.2013 року позивачем під час розгляду справи надані не були.
Також, згідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ТОВ «Інтро груп» в І кварталі 2014 року розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ не надавався.
З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Укрспецналадка» з ТОВ «Інтро груп» в січні 2014 року.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006052201 від 08.07.2014 року - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року
Суддя О.В. Серьогіна
Судове рішення № 40571945, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/10022/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: