Постанова № 40571175, 29.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 серпня 2014 р. Справа № 804/11790/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Єрмакова С.В. Мельник С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брілайн-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення №13348 від 23.07.2014р. та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брілайн-Строй» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 23.07.2014р. №13348 про невизнання податковою декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2014р.;

- визнати декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2014р. з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання податковою інспекцією;

- зобов'язати відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2014р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем засобами кур'єрської доставки було направлено на адресу податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014р., однак 23.07.2014р. податкова інспекція листом №13348 повідомила позивача про те, що подана ним декларація не вважається податковою звітністю, оскільки в декларації відсутні обов'язкові реквізити. Позивач вважає, що прийняте податковим органом рішення від 23.07.2014р. №13348 є протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, оскільки подана податкова декларація за червень 2014р. містить всі необхідні реквізити, передбачені п.48.3 та п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України та відповідає формі податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492. Також, позивач зазначає, що у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток особового рахунку правильно відображали стан платежів до бюджету, а тому просить зобов'язати відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2014р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача відповідно до Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276 (чинної на момент виникнення спірних відносин).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що у ході перевірки було встановлено, що подана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014р. не відповідає вимогам п.48.3 ПК України - відсутні обов'язкові реквізити, а саме: у податковій декларації було зазначено неповне найменування контролюючого органу - «ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів», тоді як повне найменування податкового органу становить - ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. В подальшому на вимогу п.п.49.11.1 п.49.11 ст. 49 ПК України 23.07.2014р. на адресу позивача було направлено лист за №13348 відповідно до якого позивача було повідомлено про те, що подана декларація з ПДВ за червень 2014р. подана з порушенням п.48.3 ст.48 ПК України у зв'язку з чим не визнана податковою декларацією та запропоновано переоформити зазначену декларацію з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України. Позивач податкову декларацію не переоформив та не направив до податкової інспекції, а тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а дії відповідача, які здійснені відносно позивача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Судом у ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брілайн-Строй» зареєстровано як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр.Калініна, буд. 62, офіс 300 та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, що підтверджується даними податкової декларації за спірний період, копією статуту позивача та копією виписки з ЄДРПОУ від 17.03.2014р. (а.с.9-22,29-30).

21.07.2014р. позивач направив кур'єрською доставкою на адресу податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014р., яка була отримана податковим органом 21.07.2014р., що підтверджується копією відповідної декларації, копією квитанції кур'єрської доставки від 21.07.2014р., копією опису поштового вкладення від 21.07.2014р. (а.с.28-30).

23.07.2014р. податкова інспекція прийняла рішення у вигляді листа за № 13348 в якому повідомила позивача про те, що згідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання та зазначено, що у зв'язку з тим, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за червень 2014р. подана з порушеннями (відсутні обов'язкові реквізити) звітність не визнано податковою (а.с.8).

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням податкового органу, вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки всі необхідні реквізити, передбачені п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України були ним зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014р., в тому числі і найменування податкового органу - ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів з зазначенням також і коду контролюючого органу - 467.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника

податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У відповідності до п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної виконавчої служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, зі змісту наведених вище норм податкового законодавства, стаття 48 не містить такої підстави для відмови у невизнанні податкової декларації податковою звітністю, а саме: повне найменування контролюючого органу.

У ході судового розгляду справи судом було досліджено і зміст податкової декларації з ПДВ за червень 2014р., яка була подана позивачем до податкового органу 21.07.2014р., з якої вбачається, що позивачем було зазначено найменування контролюючого (податкового) органу - «ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів», при цьому, зазначено і код податкової інспекції - 467 (а.с.29-30).

Факт зазначення найменування податкового органу у вказаній вище податковій декларації у вищенаведений спосіб також підтверджено і самим представником відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачем було зазначено найменування контролюючого (податкового) органу у податковій декларації з ПДВ за червень 2014р. згідно до вимог ст. 48 ПК України, що надає можливість індифікувати найменування податкового органу не лише за найменуванням, а й за кодом контролюючого органу - (467), а тому вищевказана відмова у невизнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2014р., викладена у листі від 23.07.2014р. № 13348 є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.

Згідно п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо у встановленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, з наведеного, слід дійти висновку про те, що оскільки судом встановлено, що відмова у не визнанні податковим органом податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2014р. є неправомірною, то зазначена податкова декларація вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 21.07.2014р.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається із наданих відповідачем суду документів, останнім не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав щодо законності та правомірності невизнання податковим органом податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2014р. податковою звітністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у не визнанні його податкової декларації з ПДВ за червень 2014р. податковою звітністю, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання податкову інспекцію відобразити показники (дані) податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2014р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача з огляду на те, що зазначені позовні вимоги направлені на захист права та інтересу позивача на майбутнє та можуть бути предметом судового розгляду лише у разі не відображення таких показників податкової звітності позивача за спірний період за спірною податковою декларацією після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили, тоді як згідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено захист уже порушених прав та інтересів.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є : верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги те, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за квитанцією № 99-1860 від 05.08.2014р. в сумі 73 грн. 08 коп.(а.с.2), а тому з урахуванням того, що позов підлягає частковому задоволенню та норм ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 72,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брілайн-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення №13348 від 23.07.2014р. та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області оформленого у вигляді листа № 13348 від 23.07.2014р. про невизнання податковою звітністю ТОВ «Брілайн-Строй» податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014р.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014р. ТОВ «Брілайн-Строй» з додатками до декларації, поданою в момент фактичного її отримання контролюючим органом, тобто 21.07.2014р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брілайн-Строй» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд.62, оф.300, код ЄДРПОУ 39133805 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва