Постанова № 40570543, 17.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року справа № 813/5865/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю представників:

позивача - Білинського М.О.

відповідача - Ворошилової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування повідомлення,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області у якому, просить визнати протиправним та скасувати повідомлення № 101 від 08.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій ним задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Проте, відповідачем направлено повідомлення № 101 від 08.08.2014 року, в якому вказує, що позивач не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 цієї статті. Посилається на п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України відповідно до якої платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним п.200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Зазначає, що відповідач не надав жодних детальних пояснень та розрахунків значення яких, нібито позивачем не дотримано. Вважає, дії відповідача протиправними а повідомлення № 101 від 08.08.2014 року таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Львівській області отримано лист від ГУ Міндоходів № 19120/7/13-01-15-02-14/319, згідно якого до ПАТ транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" встановлено застереження, а саме, що станом на 07.08.2014 року встановлено завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі 1,8 тис.грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 5,8 тис.грн. Згідно зазначеного листа відповідачем було сформовано та надіслано позивачу повідомлення № 101 від 08.08.2014 року про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначених 200.19 ст.200 розділу V Податкового кодексу України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просив задоволити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав наведених в запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс», як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 03.08.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Позивач є платником ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.01.2011 року № 100317207.

ПАТ транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» 21.07.2014 року подало до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в банку становить 2 617 059,00 грн.

Податковим органом 08.08.2014 року прийнято повідомлення № 101, яким передбачено, що ПАТ транспортно-експедиційний комбінат «Західукртранс» не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 цієї статті, а саме станом на 07.08.2014 року встановлено завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі 1,8 тис.грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 5,8 тис.грн. належність до групи ризику: Вигодонабувач: 08.13; 01.14; 03.14. Підставою для винесення зазначеного повідомлення став лист від ГУ Міндоходів № 19120/7/13-01-15-02-14/319 від 08.08.2014 року.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу.

В той же час, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу. Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Підпунктом 200.19.4 пункту 200.19 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких послуг/товарів, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7 пункту 3 вказаного Порядку встановлено, що для формування такого критерію, як податковий борг (ПБ), використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, другого за звітним періодом.

Разом з тим, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Вказана норма також кореспондується з п. 7 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781.

Виходячи із системного аналізу зазначених нормативно-правових норм, суд дійшов висновку, що відповідач, виконуючи вимоги законодавства, повинен направити позивачеві Повідомлення згідно Додатка до Порядку №781 та окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не надіслав на адресу позивача жодних розрахунків щодо факту виявлення порушення п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України в частині розбіжностей між податковим кредитом підприємства та податковими зобов'язаннями його контрагента.

Отже, судом встановлено, що ані під час направлення повідомлення позивачеві, ані під час розгляду справи податковим органом детальні пояснення і розрахунки між податковим кредитом підприємства та податковими зобов'язаннями його контрагентів не надано. Щодо розбіжностей, які стосуються завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання то такі не перевищують 10% суми відшкодування, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податковим органом всупереч вимогам п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України не доведено правомірності свого рішення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним повідомлення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то підстав у відповідача для винесення повідомлення № 101 від 08.08.2014 року про невідповідність позивача критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування визначеного п.200.19 ст.200 розділу V Податкового кодексу України небуло.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 73,08 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області № 101 від 08.08.2014 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (код ЄДРПОУ 13825481) 73,08 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 22.09.2014 року.