Рішення № 40569800, 22.09.2014, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1327/14-ц

Провадження № 2/739/314/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря - Лукаш Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 4 402 грн. 97 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка перебувала на обліку та отримувала пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до 28 лютого 2014 року. При цьому з 01 вересня 2011 року вона навчалася у Чернігівському професійному ліцеї побуту, де з 28 серпня 2012 року знаходилася на повному державному забезпеченні, у зв'язку з чим мала право на отримання 50 відсотків призначеного розміру пенсії. Про вказану обставину відповідачка позивачу не повідомляла, у зв'язку з чим останнім було безпідставно виплачено пенсію за період з 28 серпня 2012 року по 28 лютого 2014 року у розмірі 4 402 грн. 97 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому подав заяв про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання також не з'явилася, причини своєї неявки не повідомила, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. За таких обставин, враховуючи відсутність висловлених представника позивача заперечень щодо заочного розгляду справи, суд вважає, що справа може бути розглянута без участі відповідача, за наявними у справі доказами, з постановленням заочного рішення. На підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, відповідачка перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі та отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), куди вона звернулася 26 липня 2011 року із заявою про призначення вказаної пенсії на своє ім'я (а.с. 8). 24 жовтня 2013 року аналогічна заява була подана відповідачкою до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові за місцем навчання (а.с. 8). При поданні заяв вона попереджалася під розпис про обов'язок своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію, про обставини, які можуть вплинути на її пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Пунктом 2 частини другої статті 36 Закону встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти - сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідачкою, з метою отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі було подано довідку №141 від 03 вересня 2012 року, про те, що вона навчається на денній формі навчання в Чернігівському професійному ліцеї побуту, строк навчання з 01 вересня 2011 року по 30 червня 2014 року (а.с. 9).

Таким чином, відповідно до вказаних законодавчих положень відповідачка мала право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 річного віку.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 48 Закону дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні,

виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.

З наявної в матеріалах справи довідки №399 від 26 вересня 2013 року вбачається, що відповідачка навчається на денній формі навчання в Чернігівському професійному ліцеї побуту, строк навчання з 01 вересня 2011 року по 30 червня 2014 року, при цьому вона знаходиться на повному державному забезпеченні з 28 серпня 2012 року (а.с. 11).

Вказане свідчить, що з 28 серпня 2012 року відповідачка мала право на отримання 50 відсотків призначеної їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З наявної в матеріалах справи довідки про розмір призначеної і фактично отриманої відповідачкою пенсії вбачається, що остання, в порушення вимог положень частини четвертої статті 48 Закону, перебуваючи на повному державному забезпеченні у період з вересня 2012 року по серпень 2013 року отримувала 100 відсотків призначеної їй пенсії, в результаті чого загальна сума надміру виплаченої їй пенсії становить 5 896 грн. 00 коп., а з урахування утриманої в подальшому переплати пенсії - 4 402 грн. 97 коп. (а.с.4).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Приписами статті 103 зазначеного Закону передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень свідчить про покладення законодавцем на особу, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, обов'язку повернути суми виплаченої надміру пенсії внаслідок неповідомлення нею обставин, які спричиняють зміну розміру пенсії, зокрема про перебування на повному державному забезпеченні і можливість стягнення таких сум в судовому порядку, якщо вони не були повернуті добровільно.

Оскільки відповідачка при поданні заяви про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника була попереджена про обов'язок повідомляти про всі обставини, які спричиняють зміну розміру пенсії, що ґрунтується на вимога законодавства, але в подальшому про таку обставину, а саме про перебування на повному державному забезпеченні, не повідомила орган, що призначив пенсію, внаслідок чого їй було надміру виплачено пенсію в розмірі 4 402 грн. 97 коп., яка добровільно останньою не повернута, суд приходить до висновку що вказані кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору за розгляд справи, суд враховує, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідачки на користь держави, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 48, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтями 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, ідентифікаційний код юридичної особи 37972192, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2, МФО 353553) суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 4 402 (чотири тисячі чотириста дві) гривні 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку в десятиденний строк з дня винесення судом відповідної ухвали.

Особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя В.В. Чепурко