Постанова № 40569624, 22.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року місто Київ № 810/5193/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», звернувся до суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції, якими зараховані кошти, що сплачені підприємством в рахунок погашення зобов'язань з податку на додану вартість за квітень і травень 2014 року в сумі 29752 гривень і 36840 гривень в погашення неіснуючого податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2013 року;

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції, якими розподілені сплачені платіжними дорученнями від 20.05.2014 № 519 кошти в сумі 29752 гривень на суму 18672, 20 гривень, що спрямована на погашення неіснуючої пені та на суму 11079, 80 гривень, що спрямована на погашення неіснуючого податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2013 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.06.2014 № 0010331501 про нарахування штрафу на суму 9583, 96 гривень;

- зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію облікувати кошти, що сплачені підприємством до бюджету платіжними дорученнями від 20.05.2014 № 519 в сумі 29752 гривень та від 23.06.2014 № 276 у сумі 36840 гривень за призначеннями, вказаними у платіжних дорученнях як податок на додану вартість відповідно за квітень і травень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення та вчинені дії на підставі акта перевірки, який не містить жодної інформації, фактів та даних про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, вважає, що дії і рішення відповідача по зміні призначення платежу, є незаконними, що порушують норми чинного податкового законодавства.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 11.09.2014 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» зареєстровано 05.04.1994 виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області та як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2014 підприємство подало до податкового органу податкову деклара цію з податку на додану вартість за квітень 2014 року (зареєстрована за №9028486400) з податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 29752 гривень, а 20.05.2014 платіжним дорученням № 519 сплатило указану суму до бюджету.

16.06.2014 підприємство подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року (зареєстрована за №9034047561) з податковим зобов'язанням 36840 гривень, а 23.06.2014 платіжним дорученням № 642 сплатило указану суму до бюджету.

Судом встановлено, що в платіжному дорученні від 20.05.2014 позивач визначив призначення платежу - оплата ПДВ за квітень 2014 року, а в платіжному дорученні від 23.06.2014 - оплата ПДВ за травень 2014 року.

26.06.2014 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа, за результатами якої складено Акт № 1064/10-17-15-01.

При перевірці своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлено порушення термінів сплати, визначених у пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме з податку на додану вартість.

З Акта перевірки вбачається, що позивач порушив граничні терміни сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2013 року (граничні терміни до 30.05.2013) на 389 днів у сумі 36840 гривень та на 355 днів у сумі 11079, 8 гривень.

За результатами перевірки позивачу було винесено податкове повідомлення-рішення за платежем податок на додану вартість і зобов'язано сплатити 20 % штрафу за порушення граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань у сумі 9583, 96 гривень.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить його скасувати, а також визнати протиправними дії відповідача по зміні призначення платежів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, спрямовані норми Податкового кодексу України, надають право податковому органу змінювати призначення платежу, а зараховувати суми які сплатив платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного законом.

Наведене свідчить, що податковий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2013 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року (№ 9029049768) з визначеним грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість 198062 гривень. Платіжним дорученням від 21.05.2013 № 590 сплатив суму 198062 гривень з призначенням платежу - оплата ПДВ за квітень 2013 року.

Отже, у позивача відсутній борг по податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавс тва, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначе них фактів.

Однак, в Акті перевірки жодним сло вом не обумовлено за які податкові періоди підприємством допущені порушення термінів сплати податкових зобов'язань, та не указано на підставі якого до кумента підприємство зобов'язане сплатити суму, що зазначена в Акті перевір ки, але не сплатило її.

За таких обставин суд вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку, що підприємство сплатило податок на додану вартість за квітень 2013 року з порушенням граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Змінивши призначення платежу з податку на додану вартість за квітень і травень 2014 року, відповідач порушив права позивача, створивши податковий борг з податку на додану вартість за цей період.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини позивача і відповідача по зміні призначень платежу тривають ще з 2008 року.

Як вбачається з рішень судів, зокрема у справах № 810/984/13а, № 810/1190/13а, які набрали законної сили же у серпні 2008 року відповідач звертався до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» податкового боргу з ПДВ за весь період діяльності.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 у справі А20/271-08, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 у задоволенні позову було відмовлено.

Отже, ще починаючи з 2008 року відповідач зараховував платежі по податку на додану вартість, які сплачувались підприємством з визначеними призначеннями, в погашення попереднього боргу, який, по-перше, був відсутній у позивача, по-друге, рішеннями судів, зокрема у справах № 2а-2322/10/1070, № 2а-4521/10/1070, № 2а-9734/10/1070 була встановлена протиправність відповідача по зміні призначень платежів з ПДВ за різні періоди.

Суди у вказаних справах, з посиланням на норми діючого на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійшли висновків, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що у позивача був відсутній борг за квітень 2013 року, зворотного суду відповідачем не доведено, а тому позивач не міг порушити граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2013 року, отже прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зарахування та розподілення коштів (вимоги 1 та 2 позовної заяви) суд дійшов висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що зазначені дії виявились саме у прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним і скасування саме податного повідомлення-рішення.

Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Враховуючи те, що наслідком відповідної активної поведінки відповідача стало конкретне рішення, яке, як встановлено судом, є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому спричинило порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача в сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Щодо зобов'язань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції облікувати кошти, що сплачені підприємством до бюджету платіжними дорученнями від 20.05.2014 № 519 в сумі 29752 гривень та від 23.06.2014 № 276 у сумі 36840 гривень за призначеннями, вказаними у платіжних дорученнях як податок на додану вартість відповідно за квітень і травень 2014 року, суд зазначає наступне.

З метою забезпечення ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів наказом Міністерств доходів і зборів України затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів від 05.12.2013 № 765.

Цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктами 11-13 Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнях з двома десятковими знаками.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Суд вважає, що облік платежів у картках платника податків за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.

Саме по собі відображення у цих картках відповідних даних не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення як єдиного способу захисту порушених прав позивача.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та пояснень, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення відповідного рішення.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.06.2014 № 0010331501 про нарахування штрафу на суму 9583, 96 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (код ЄДРПОУ 20598264) понесені ним судові витрати в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.