Рішення № 40568999, 22.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3577/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Харківгаз", м. Харків до ФОП ОСОБА_2, смт. Печеніги про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" ( надалі - позивач) та просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( надалі - відповідач) суму заборгованості 2308,88 грн. пені 153,32 грн., № 5 річних - 22,80 грн., інфляційних втрат -191,61 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 14 П -ПРФ 469-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом ( промисловим та комунально - побутовим споживачам) від 01.10.2013 року в частині розрахунків за спожитий газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

14.05.2014 року позивач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 08.09.2014 року на 22.09.2014 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та ненадання останнім витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 22.09.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, який був повідомлений належним чином про дату та час проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" в особі Чугуївської філії та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір напостачання природного газу за регульованим тарифом № 14П-ПРФ-469-2013 (далі - договір).

Відповідно до предмету договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 24.12.2013 року до договору) постачальник протягом 2014 р. зобов'язувався здійснити споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобоз'язався оплатити постачальнику вартість газу п зсзмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

Так, 31.01.2014 р. між ФО-П ОСОБА_2 та ПАТ "Харківгаз" складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у січні 2014 р. ПАТ "Харківгаз" передало, а ФО-П ОСОБА_2 прийняла 1,133 тис. куб. м природного газу, вартість якого згадає 4392,82 грн.

28.02.2014 р. між ФО-П ОСОБА_2 та ПАТ "Харківгаз" складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у лютому 2014 р. ПАТ "Харківгаз" передало, а ФОП ОСОБА_2 прийняла 0,849 тис. куб. м природного газу, вартість якого складає 3291,71 грн.

31 03.2014 р. між ФО-П ОСОБА_2 та ПАТ "Харківгаз" складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у березні 2014 р. ПАТ "Харківгаз" передало, а ФОП ОСОБА_2 прийняла 0,553 тис. куб. м природного газу, вартість якого складає 2144,06 грн.

30.04.2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ "Харківгаз" складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у квітні 2014 р. ПАТ "Харківгаз" передало, а ФО-П ОСОБА_2 прийняла 0,054 тис. куб. м природного газу, вартість якого складає 287,27 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий пеоіод до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у поередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий природний газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

П. 4.7 договору передбачає, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі у січні-квітні 2014 р., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, які підписані сторонами. Проте відповідач на теперішній час не оплатив надані послуги в розмірі 2308,88 грн., що є порушенням п. 5.3.3 договору № 14П-ПРФ-469-2013 від 01.10.2013 р.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за постачання природного газу по договору №14П-ПРФ-469-2013 від 01.10.2013 року станом на 12.08.2014 року (а.с. 17).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно із частиною 2 пунктом 1 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є договором про надання послуг.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд, враховуючи несплату відповідачем боргу приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 2308,88 грн.

Заборгованість ФО-П ОСОБА_2 перед ПАТ "Харківгаз" за послуги з постачання природного газу за договором № 14П-ПРФ-469-2013 від 01.10.2013 р. складає - 2308,88 грн.

На вищезазначену заборгованість позивачем нарахована пеня в сумі 153,32 грн., 3% річних в сумі 22,80 грн., інфляційні в сумі 191,61 грн., загальний розмір заборгованості складає 2676,61 грн.

Згідно зі ст. ст. 610 Цивільного кодексу України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов'язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 с 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2.2 договору в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 153,32 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, а тому підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до листа №62-97р Верховного суду України від 03 квітня 1997 року, при визначенні періоду розрахунку інфляційних втрат, необхідно враховувати порядок застосування індексів інфляції. Згідно вказаного порядку, період нарахування визначається наступним чином. Якщо прострочка виникла до 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється з урахуванням індексу інфляції цього місяця, а якщо прострочка виникла з 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється без урахування цього місяця. За аналогією, якщо заборгованість погашена до 16 числа місяця, тоді індекс інфляції цього місяця не враховується, а якщо погашення заборгованості мало місце після 16 числа місяця, тоді враховується.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 22,80 грн., суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши періоди нарахування суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає вимогам ст.625 Цивільного кодексу України, а також рекомендаціям листа Верховного суду України від 03 квітня 1997 року. Позивачем визначено інфляційні витрати за весь час прострочення, з урахуванням дефляційних процесів, тому ця сума у розмірі 191,61 грн. підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (вул. Безлюдівська 1, м. Харків, 61109, рахунок № 26005124944001 в ПАТ "КБ "НАДРА" м. Київ, МФО 380764, код 03359500) - 2308,88 грн. основного боргу, 153,32 грн. пені, 3% річних в сумі 22,80 грн., 191,61 грн. інфляційних витрат та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова