Рішення № 40568964, 18.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2014 р.Справа № 922/1031/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДД-Х", м. Харків до Компанії Technotrade Agency LLP про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Захарова І.В., дов.№2806/1 від 18.06.2014р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДД-Х" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Компанії Technotrade Agency LLP, в якій просить суд стягнути з відповідача 79 000 доларів США та витрати по сплаті судового збору , посилаючись на укладення між сторонами контракту №18/11/2013, відповідно до якого позивач передав товар на підставі ГТД№806000000/2013/082997 від 16.12.2012 року на загальну суму 79 000,0 доларів США, а саме клему упругу КП-23 в кількості 25 000 штук, як вказує позивач в позовній заяві він фактично доставив товар до вантажотримувача, що підтверджує документами на перевозку, а саме : договором на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2013 року №10-12/13, заявкою на доставку вантажу, актом виконаних робіт , банківськими документами на оплату перевезення, про те, відповідач свої зобов'язання щодо оплати доставленого товару не здійснив, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014 року порушено провадження у справі №922/1031/14, розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

У зв`язку з відсутністю судді Мамалуя О.О. згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 922/1031/14 суддю Присяжнюка О.О., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 12 травня 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2014 року , у зв'язку із неявкою в судове засідання , розгляд справи відкладено до 17.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2014року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 08.07.2014року.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2014року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача ,розгляд справи відкладено до 07.08.2014року.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2014року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 18.09.2014року .

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2014 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.09.2014року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Також з Ministry of Justice (United Kingdom) надійшло повідомлення (вх.№ 31850 від 15.09.2014р.) про неможливість вручення ухвали господарського суду Харківської області відповідачеві.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, судом встановлено наступне.

18.11.2013року між позивачем та відповідачем укладено контракт №18/11/2013.

Згідно п.1.1. договору, сторонами визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію , на умовах ,в порядку і в строки , встановлені цим контрактом та додатками до нього

Згідно п.1.2.договору сторонами визначено, що найменування ,кількість, ціна, характеристика товару, узгоджені сторонами в специфікаціях додатках) до цього контракту , які є його невід'ємною частиною.

Розділом другим контракту, сторонами визначено ціну та загальну вартість контракту, зокрема, п.,п.2.1.,.2.2.,2.3. передбачено що, ціна товару встановлена в доларах США та вказана в додатках до цього контракту. Попередня вартість контракту складає 200 000,доларів США. Валюта контракту -дол.США.

Згідно п.4.1.,4.3.,4.4. контракту ,визначено, що одиниця товару здійснюється на умовах СРТ - Ашгабат,Туркменистан .При зміні умов поставки вони вказуються в додатках до контракту. Датою відвантаження товару вважається дата передачі товару перевізнику. Строк поставки( відвантаження) складає 30 календарних днів з дати підписання даного контракту .При зміні строків поставки (відвантаження ) - вони обумовлюються в додатках до даного контракту .

Згідно п.6.1.,6.2. контракту , сторонами передбачено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем в доларах США шляхом перерахування грошових коштів а валютний рахунок покупця. Покупець здійснює оплату в наступному порядку:

-100% оплати на протязі 5-ти банківських днів з дати відвантаження товару, згідно конкретного додатку на кожну відвантажену партію товару, на підставі рахунку ,викладеного подавцем . У випадку зміни строків і порядку оплати - вони обумовлюються в додатках до контракту. Дострокова оплата допускається. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Розділом сьомим договору , передбачені умови здачі (прийомки) товару, а саме п.7.1.,.7.2. контракту, товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту оформлення товаросупровідних документів на товар (ГТД), а саме з дати відмітки митниці країни - експортера на межі України або з моменту оформлення накладної на товар. Перелік товарно супровідних документів направляємих продавцем покупцю разом з партією товару:

-товаросупровідна накладна, ж/д накладна або авіа накладна,

- рахунок - фактура,

-сертифікат походження товару.

Додатковою угодою №1 від 01.03.2014року до контракту №18/11/2013 від 18.11.2013 року, п.10.2. контрактувикладо внастній редкції," якщо спори не можуть бути шляхом переговорів, вони підлягають в Господарському суді Харківської області , згідно законодавства України ".

Відповідно п.11. 9 контракту, сторонами виззнчено що, контракт №18/11/2013 від 18.11.2013року вступає в законну силу з дати його підписання сторонами і діє до 01.12.2014року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язав до повного виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов контракту, позивач передав товар на підставі ГТД№806000000/2013/082997 від 16.12.2012 року на загальну суму 79 000,0 доларів США, а саме клему упругу КП-23 в кількості 25 000 штук, як вказує позивач в позовній заяві він фактично доставив товар до вантажотримувача, що підтверджує документами на перевезення, а саме : договором на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2013 року №10-12/13, заявкою на доставку вантажу, актом виконаних робіт , банківськими документами на оплату перевезення, про те, відповідач свої зобов'язання щодо оплати доставленого товару не здійснив, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином, дослідивши умови контракту, суд вважає, що контракт №18/11/2013 від 18.11.2013року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В той же час, абзацами 2-4 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29 червня 2010 року № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" закріплено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України (435-15), Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами контракту та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 79 000,0 доларів США, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 15 415,74 грн., відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Компанії Technotrade Agency LLP( Office 11, 43 Bedford Street, Covent Garden, London, WC2E9HA, United Kingdom) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МДД-Х" (61046, Харківська область, м.Харків, Фрунзенський район, вулиця Багратіона,буд.6, код 37091271) - 79 000,0 доларів США, витрати по сплаті судового збору в сумі 15 415,74грн.

Повне рішення складено 23.09.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк