Постанова № 40568492, 26.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" серпня 2014 р. Справа № 820/11322/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (далі позивач або Ізюмське КПТМ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі відповідач або Ізюмська ОДПІ), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині нарахованого штрафу в сумі 240036,52грн (двісті сорок тисяч тридцять шість грн 52коп.).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача повідомив, що посадовими особами відповідача 27.11.2013 проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно картки особового рахунку позивача по факту погашення боргу по ПДВ на загальну суму 1200182,59грн, що виник протягом періоду з 30.10.2009 по 30.06.2010.

Представник позивача повідомив, що податковий борг по ПДВ, який виник у позивача внаслідок невідповідності встановлених тарифів на комунальні послуги, що надані населенню, та фактичними витратами підприємства на виробництво цих послуг, було погашено шляхом проведення взаємозаліку з державним бюджетом.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 №0001781500 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 596731,00грн за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

Представник позивача повідомив, що частина штрафних санкцій в сумі 240036,52грн були нараховані на податкову заборгованість з ПДВ в сумі 1200182,59грн., яку було погашено згідно умов договору від 11.12.2012 №78/21 про організацію взаєморозрахунку.

Представник позивача вважає, що відповідачем не були взяті до уваги обставини та документальні докази щодо застосування іншого механізму погашення податкових зобов’язань, що спростовують порушення комунальним підприємством порядку погашення податкових зобов'язань, встановленого Податковим кодексом України, що унеможливлює притягнення його до відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені.

У поданих до суду письмових запереченнях (а.с.49-51) представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що, на його думку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 прийнято Ізюмською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв’язку з виявленими перевіркою порушеннями Ізюмським КПТМ вимог податкового законодавства. На думку представника відповідача, сума штрафу, визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є обґрунтованою.

У поданому до суду 24.08.2014 клопотанні представник позивача просить суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.55), у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки, всупереч вимогам ч.2 ст.40 КАС України, суду не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.1 статуту Ізюмського КПТМ, основною метою створення Ізюмського комунального підприємства теплових мереж є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією, гарячою водою та іншою продукцією.

Ізюмською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (код за ЄДРПОУ 32284148) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість…, за результатами якої складено акт від 27.11.2013 №331/1501/32284148.

Перевіркою встановлено, зокрема, що на порушення п. 57.1 ст. 57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж несвоєчасно перераховано узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2983655,00грн. Максимальна кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання - 1177 днів.

На підставі акта перевірки від 27.11.2013 №331/1501/32284148 Ізюмською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 (а.с.23), відповідно до якого за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань Ізюмське КПТМ зобов’язано сплатити штраф у сумі 596731грн.

З матеріалів справи відомо, що податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 оскаржується позивачем в частині нарахованого штрафу в сумі 240036,52грн - за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ, які виникли у 2009-2010 роках та сплачені 21.12.2012, що зазначено у розрахунку штрафних санкцій (а.с.24-зворотна сторона).

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, по 31 грудня 2010 року визначались Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5.3.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 19.3.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Отже, погашення заборгованості перед бюджетом підприємствами, до яких належить позивач, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон №2711-IV).

Дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. (Стаття 2 Закону №2711-IV.)

За визначенням статті 1 Закону №2711-IV, заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих.

У разі наявності в межах заборгованості рівних сум заборгованості, що підтверджені за встановленим порядком, дозволяється проведення взаєморозрахунків між: споживачами електричної енергії та енергопостачальниками, енергопостачальниками та оптовим постачальником електричної енергії, оптовим постачальником електричної енергії та виробниками електричної енергії, виробниками електричної енергії та суб'єктами господарської діяльності - кредиторами виробників електричної енергії, підприємствами паливно-енергетичного комплексу та бюджетами всіх рівнів і державними цільовими фондами, бюджетами всіх рівнів та суб'єктами господарської діяльності. (Пункт 7.1.1 Закону №2711-IV.)

Проведення взаєморозрахунків здійснюється шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків на підставі відповідних угод та в разі наявності в межах заборгованості, зафіксованої на розрахункову дату, рівних сум заборгованості, що підтверджені при визначенні таких сум. (Пункт 7.2 Закону №2711-IV.)

Згідно з п. 7.4 Закону №2711-IV, проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом, за участю бюджетів усіх рівнів дозволяється лише на суму заборгованості, що виникла з причин:

неповного фінансування передбачених державним та/або місцевими бюджетами видатків для розрахунків за енергоносії, спожиті підприємствами, організаціями та установами, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів;

неповної оплати видатків, передбачених бюджетами всіх рівнів на фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством відносно оплати за енергоносії;

невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 7.5 Закону №2711-IV, органи державної податкової служби не мають права відмовити за зверненням учасників розрахунків - платників податків в укладенні договору щодо проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом.

При погашенні платниками податків заборгованості у складі, визначеному цією статтею, що підтверджена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховуються. (Пункт 9.2 Закону №2711-IV.)

Статтею 23 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Для визначення обсягу зобов'язань учасники розрахунків подають територіальним комісіям довідку-розрахунок суми додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, які виникають у результаті проведення розрахунків згідно з договором про організацію взаєморозрахунків. Територіальні комісії узгоджують суми додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість учасників розрахунків відповідно до цих Порядку та умов. (Пункт 7 вказаного Порядку.)

Згідно з довідкою Ізюмської ОДПІ про податкову заборгованість відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» №2 від 19.07.2012 (а.с.27), за Ізюмським КПТМ обліковувався податковий борг з ПДВ в сумі 10327002,12грн, з яких 9267517,59грн - податкове зобов’язання.

Відповідно до витягу з протоколу №7 від 30.11.2012 засідання територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с.32), узгоджено обсяг заборгованості за минулі роки в різницях на тарифи на теплову енергію, надану населенню Ізюмським КПТМ, яка відповідно до ст.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та з урахуванням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" підлягає відшкодуванню в сумі 1576394,76грн.

11.12.2012 між позивачем та Територіальним органом казначейства в Харківській області, Головним фінансовим управлінням Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації укладено договір №78/21 про організацію проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 23 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517» (а.с.33-35).

Відповідно до п. 7 вказаного договору №78/21 від 11.12.2012, Ізюмське КПТМ перераховує до спеціального фонду Державного бюджету кошти для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі з дострокового погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості з додатку на додану вартість в сумі 1200182,59грн.

Борг з ПДВ на суму 1200182,59грн позивачем сплачено із субвенцій 2012 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 21.12.2012 №2 (а.с.36).

Таким чином, погашення заборгованості позивача з ПДВ відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах, як передбачено ст.23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012р." із застосуванням механізму, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на підставі договору №78/21 від 11.12.2012 про організацію проведення взаєморозрахунку.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про неправомірність застосовування до Ізюмського КПТМ фінансових санкцій в частині нарахованого штрафу в сумі 240036,52грн за несвоєчасну салату податкового зобов’язання з ПДВ.

На виконання вимог ч. 2 ст.161 та ст.244-2 КАС України, судом при вирішенні цієї адміністративної справи взято до уваги висновки постанови Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень - 19130723).

У вказаній постанові Верховний Суд України прийшов до висновку, що відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону №2711-IV у разі погашення платником податку заборгованості (у тому числі шляхом застосування механізму взаєморозрахунків) на умовах, визначених цим Законом, та у складі, визначеному цією статтею, що підтверджена за встановленим порядком, накладення на Підприємство штрафу в розмірі, передбаченому підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-III (встановлює зобов’язання платника податку сплатити штраф у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом), є помилковим, оскільки суперечить зазначеній спеціальній нормі Закону №2711-IV.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не довів правомірність висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 в частині нарахованого штрафу в сумі 240036,52грн, прийняте на підставі акта перевірки від 27.11.2013 №331/1501/32284148, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як наслідок, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 480,00грн, сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001781500 від 17.12.2013 Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині нарахованого штрафу в сумі 240036,52грн (двісті сорок тисяч тридцять шість грн 52коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (ідент. код 32284148; просп.Леніна, буд.33, м.Ізюм, Харківська область, 64300) витрати зі сплати судового збору в сумі 480,00грн (чотириста вісімдесят грн 00коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников