Постанова № 40568315, 03.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р. Справа № 804/11201/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: прокурора представника позивача Булавки Л.С. Семейко Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Ленінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування», в якому із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 429 585,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 2 429 585,36 грн., який виник внаслідок несплати у визначені законодавством строки сум грошового зобов'язання по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та відповідно до законодавства є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон України від 08.07.2010 року №2464-VI) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що підприємство відповідача віднесено до 53 класу професійного ризику.

Згідно статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою ( z1628-13 ), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано звіти за період травень-червень 2014 року, в яких державним підприємством «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» самостійно визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті.

Частиною 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Через несплату єдиного внеску Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу №Ю-15 від 02.07.2014 року.

Абзацом третім частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI передбачено обов'язок платника єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Внаслідок часткової сплати боргу у сумі 202 983,12 грн. загальна сумка недоїмки складає 2 429 585,36 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що кошти відповідачем сплачено не було, а вимогу про сплату боргу ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено. Таким чином судом встановлено, що державне підприємство «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» станом на час розгляду справи має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 429 585,36 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Ленінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі

Стягнути з державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» (49068, м.Дніпропетровськ, вул.Орбітальна, буд.13, код ЄДРПОУ 32495626) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 429 585,36 грн. (два мільйони чотириста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень тридцять шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко