Вирок № 40567698, 17.09.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8736/14-к

1-кп/639/410/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Набока В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220500001480 від 07.08.2014 року, згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, офіційно не працюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 06 серпня 2014 року, приблизно о 16.30 годині, знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2, за запрошенням ОСОБА_2, зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_1, маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що ОСОБА_2 готував каву у будинку, вирішив викрасти вентилятор фірми «Максвел 3501», котрий перебував у дворі вищевказаного будинку. Підтримуючи розмову зі своїми товаришами, ОСОБА_1, користуючись тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не звертають уваги на його злочинні дії та не розуміють їх, підвівся зі стільця, вимкнув вентилятор із електромережі, та суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, переконавшись, що його злочинні дії залишаються не поміченими, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, таємно, шляхом вільного доступу викрав вентилятор фірми «Максвел 3501», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2626 від 11.08.2014 року, - 219 гривень, після чого місце скоєння злочину покинув та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

31 серпня 2014 року в м. Харкові між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов'язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та відшкодувати судові витрати.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 850 гривень штрафу в дохід держави.

В підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 провину в обсягу підозри визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 також просив суд затвердити угоду про примирення та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.З ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою підозрюваною виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 31 серпня 2014 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 850 гривень штрафу.

Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 в ході досудового слідства не обирався.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з підозрюваного ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України,

засудив:

Затвердити угоду про примирення від 31 серпня 2014 року, що укладена в м. Харкові між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі - 391 гривня 20 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Копію вироку після проголошення негайно вручити підозрюваному та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В.Федюшин