Ухвала суду № 40564285, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/2867/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,

представників позивача Процюка О.О., Федечка Д.Ю., Дрозач О.М., Верланова С.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року у справі за позовом Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк.» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень Київської регіональної митниці оформлених листами №14/6-11/1281 від 26.01.2012 року, №14/2-11/21025 від 13.08.2012 року та №14/2-11/3225 від 11.03.2013 року - з дати їх видачі;

- зобов'язання Київської регіональної митниці видати рішення, яким відновити Підприємству з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» режим вільної торгівлі;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» надміру сплачені кошти у розмірі 3 952078,13 гривні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс України», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відновлення режиму вільної торгівлі викладену у листах №14/6-11/1281 від 26.01.2012 року, №14/2-11/21025 від 13.08.2012 року, №14/2-11/3225 від 11.03.2013 року.

Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс України», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк» надмірно сплачену суму ввізного мита у розмірі 3952078 гривень 13 копійок.

Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс України», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк» сплачену суму судового збору у розмірі 2294 гривень 00 копійок.

В решті позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Київська міжрегіональна митниця Міндоходів та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом травня-серпня 2011 року позивачем з метою митного оформлення вантажу в режимі «імпорт» телевізорів торгової марки «LG», придбаних у ТОВ «LG Електронікс РУС» (Російська Федерація, Московська область, Рузський район, СП Дороховське, 86 км Мінського Шосе, буд. 9) за контрактом від 01 квітня 2007 року № С2007006627, були подані до Київської регіональної митниці (постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 Київську регіональну митницю реорганізовано в Київську міжрегіональну митницю Міндоходів) вантажні митні декларації від 23 травня 2011 року № 1001400041402719, від 24 травня 2011 року № 1001400041402774, від 06 червня 2011 року № 1001400001403288, 31 травня 2011 року № 1001400001403123, від 20 червня 2011 року № 1002000001403792, від 20 червня 2011 року № 1002000001403788, від 22 червня 2011 року № 1002000001403883, від 22 червня 2011 року № 1002000001403899, від 30 червня 2011 року № 1002000001404116, від 25 червня 2011 року № 1002000001404055, від 25 червня 2011 року № 1002000001404088, від 30 червня 2011 року № 1002000001404244, від 25 червня 2011 року № 1002000001404056, від 01 липня 2011 року № 1002000001404248, від 04 липня 2011 року № 1002000001404308, від 30 червня 2011 року № 1002000001404199, від 30 червня 2011 року № 1002000001404113, від 14 липня 2011 року № 1002000001404739, від 15 липня 2011 року № 1002000001404798, від 13 липня 2011 року № 1002000001404684, від 13 липня 2011 року № 1002000001404764, від 12 липня 2011 року № 1002000001404645, від 21 липня 2011 року № 1002000001405040, від 29 липня 2011 року № 1002000001405457, від 15 липня 2011 року № 1002000001404784, від 18 липня 2011 року № 1002000001404865, від 20 липня 2011 року № 1002000001405037, від 25 липня 2011 року № 1002000001405202, від 19 липня 2011 року № 1002000001404963, від 18 липня 2011 року № 1002000001404862, від 30 липня 2011 року № 1002000001405508, від 29 липня 2011 року № 1002000001405504, від 20 липня 2011 року № 1002000001404989, від 25 липня 2011 року № 1002000001405222, від 26 липня 2011 року № 1002000001405266, від 29 липня 2011 року № 1002000001405460, від 25 липня 2011 року № 1002000001405209, від 29 липня 2011 року № 1002000001405497, від 02 серпня 2011 року № 1002000001405600, від 01 серпня 2011 року № 1002000001405522, від 08 серпня 2011 року № 1002000001405885, від 08 серпня 2011 року № 1002000001405870, від 11 серпня 2011 року № 1002000001406027, від 09 серпня 2011 року № 1002000001405921, від 11 серпня 2011 року № 1002000001406032, від 11 серпня 2011 року № 1002000001406019, від 10 серпня 2011 року № 1002000001405947, від 11 серпня 2011 року № 1002000001406030, сертифікати походження загальної форми, видані Торгово-промисловою палатою Можайського району Московської області Російської Федерації від 19 травня 2011 року № 1158000081, від 19 травня 2011 року № 1158000082, від 25 травня 2011 року № 1158000086, від 22 червня 2011 року № 1158000102, від 23 червня 2011 року № 1158000103, від 23 червня 2011 року № 1158000105, від 02 червня 2011 року № 1158000094, від 16 червня 2011 року № 1158000096, від 20 червня 2011 року № 1158000101, від 24 червня 2011 року № 1158000106, від 28 червня 2011 року № 1158000109, від 28 червня 2011 року № 1158000108, від 28 червня 2011 року № 1158000110, від 28 червня 2011 року № 1158000111, від 11 липня 2011 року № 1158000114, від 15 липня 2011 року № 1158000119, від 11 липня 2011 року № 1158000115, від 19 липня 2011 року № 1158000125, від 19 липня 2011 року № 1158000126, від 22 липня 2011 року № 1158000127, від 22 липня 2011 року № 1158000129, від 22 липня 2011 року № 1158000130, від 22 липня 2011 року № 1158000128, від 26 липня 2011 року № 1158000132, від 26 липня 2011 року № 1158000131, від 29 липня 2011 року № 1158000138, від 04 серпня 2011 року № 1158000141, від 04 серпня 2011 року № 1158000142, від 08 серпня 2011 року № 1158000144, від 08 серпня 2011 року № 1158000147, від 08 серпня 2011 року № 1158000146, від 28 липня 2011 року № 1158000136, від 28 липня 2011 року № 1158000134, від 27 липня 2011 року № 1158000133, від 16 червня 2011 року № 1158000097, від 20 червня 2011 року № 1158000100, від 23 червня 2011 року № 1158000104, від 11 липня 2011 року № 1158000112, від 11 липня 2011 року № 1158000116, від 12 липня 2011 року № 1158000117, від 15 липня 2011 року № 1158000120, від 18 липня 2011 року № 1158000123, від 18 липня 2011 року № 1158000124, від 29 липня 2011 року № 1158000139, від 08 серпня 2011 року № 1158000143, від 09 серпня 2011 року № 1158000148, від 08 серпня 2011 року № 1158000145, від 14 липня 2011 року № 1158000118.

За результатами процедури митного оформлення телевізорів торгової марки «LG» позивачем нараховано та сплачено ввізне мито за оформлення задекларованого товару та податок на додану вартість.

Листом від 28 вересня 2011 року № LG-110928-09 Підприємство з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» звернулось до Київської регіональної митниці щодо повернення переплачених митних платежів у сумі 3922932,97 грн. (мито в сумі 3 293 398, 44 грн., податок на додану вартість в сумі 658 679, 69 грн.) за імпортовані товари, на які були видані із затримкою сертифікати форми СТ-1.

За результатами розгляду вказаного звернення, Київською регіональною митницею 26 січня 2012 року листом № 14/6-11/1281 повідомлено, що Правилами визначення країни походження, затвердженими рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 р. не передбачено видачу різних форм сертифікатів на одну партію товару, що з позиції відповідача дає підстави вважати про відсутність підстав щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару «телевізори рідкокристалічні», що ввозились на митну територію України Підприємством з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» з наданням при митному оформленні сертифікатів загальної форми та подальшим наданням сертифікатів про походження товару форми СТ-1 в кількості 49 штук.

23 лютого 2012 року відповідачем-1 додатково повідомлено, що ним направлено листи до Можайської торгово-промислової палати з метою отримання відомостей щодо виконання критерію достатності/переробки при виробництві товару «телевізори LG», після отримання відповіді на які Київською регіональною митницею буде розглянуто питання щодо можливості відновлення режиму вільної торгівлі та повернення коштів.

13 серпня 2012 року листом № 14/2-11/21025 відповідачем 1 повідомлено позивача, що у зв'язку з відсутністю уточнених відомостей про виконання критерію походження товарів та закінченням терміну, передбаченого пунктом 21 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011 № 3592-VI - один рік з дати митного оформлення - у Київської регіональної митниці відсутні підстави для відновлення режиму вільної торгівлі стосовно телевізорів торгової марки «LG».

27 серпня 2012 року Підприємством з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» подано до Державної митної служби України скаргу № LG-120827-04 на бездіяльність Київської регіональної митниці при розгляді питання щодо відновлення режиму вільної торгівлі стосовно ввезених в Україну товарів - телевізорів торгової марки «LG», за результатами розгляду якої рішенням від 12 вересня 2012 року № 16/2-16.1/1918, рішення Київської регіональної митниці від 13 серпня 2012 року листом № 14/2-11/21025 залишено без змін.

На вказані вище рішення від 13 серпня 2012 року листом № 14/2-11/21025 та від 27 серпня 2012 року № LG-120827-04 позивачем подано скаргу № LG-121012-03 від 12 жовтня 2012 року до Міністерства фінансів України, за результатами розгляду якої останнім враховуючи інформацію Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» та Державної митної служби України про хід розгляду питання відновлення режиму вільної торгівлі стосовно імпортованих в Україну телевізорів торгової марки «LG» Міністерством фінансів України рекомендовано Державній митній службі України повторно розглянути питання визначення країни походження телевізорів торгової марки «LG» по суті з урахуванням результатів обговорення. До вказаного рішення додано копію протоколу розгляду скарги ПП «ЛГ Електронікс Україна» від 03 грудня 2012 року.

Листом від 11 березня 2013 року № 14/2-11/3225 відповідачем-1 повторно повідомлено позивача, що у Київської регіональної митниці відсутні підстави для відновлення режиму вільної торгівлі стосовно телевізорів торгової марки «LG».

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

З метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі визначається країна походження товару (пункт 1 статті 36 МК України).

Країною походження товару, згідно з пунктом 2 статті 36 МК України, вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження, відповідно до пункту 7 статті 36 МК України, визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 3 статті 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, зокрема, якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до преамбули Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011 № 3592-VI (далі - Правила), ці Правила діють стосовно товарів, що походять з держав - учасниць Угоди і знаходять в торгівельному обігу між цими державами, до яких застосовується торгівельний режим, передбачений Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994.

Стаття 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 06.10.1999 № 1125-ХІУ, передбачає, що Договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін.

Порядок надання режиму вільної торгівлі передбачений главою 5 Правил.

Так, у відповідності до пункту 5.1 розділу 5 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Для підтвердження країни походження товару у конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі, відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Правил, необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару. Дана норма кореспондується з частиною першою статті 43 МК України, відповідно до змісту якого документом, що підтверджує країну походження товару є, зокрема, сертифікат про походження товару.

Пунктом 5.3 розділу 5 Правил передбачено, що товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (частина перша статті 45 МК України).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Також, пунктом 9.2 розділу 9 Правил передбачено, що сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа вповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті.

Як встановлено, Київською регіональною митницею з метою отримання підтвердження критерію достатньої переробки товару були направлені листи від 04 листопада 2011 року № 40/7-23/14539, від 14 лютого 2012 року № 4/6-11/2330, від 23 лютого 2012 року № 14/6-11/2841, від 28 травня 2012 року № 14/2-11/17179 до Торгово-промислової палати Можайського району Московської області Російської Федерації.

Згідно з Додатком 1 до Правил визначення країни походження товарів «Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце» продукт «Монітори та проектори, до складу яких не входить приймальна телевізійна апаратура; апаратура приймальна для телевізійного зв'язку, до складу якої входить або не входить широкомовний радіоприймач або апаратура, що записує або відтворює звук чи зображення» має відповідати умовам, виробничим й технологічним операціям, необхідних для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн, а саме повинен бути виготовлений з матеріалів будь-яких позицій за умови виконання таких технологічних операцій:

- виготовлення шасі (заготовки радіоелементів, SMD-монтажу, установки всіх радіоелементів на друковані плати, паяння, діагностики, регулювання, контролю);

- виготовлення корпусних деталей (виливання під тиском, фарбування й армування корпусних деталей телевізора);

- фінішного складання та регулювання (складання, монтажу, регулювання, контролю, комплексу випробувань (регламентів) кінцевої продукції).

Відповідно до вказаних вище листів для підтвердження виконання технологічних операцій, передбачених Додатком 1 до Правил визначення країни походження товарів «Перелік умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце» Торгово-промисловою палатою Можайського району Московської області Російської Федераці були надані наступні документи:

- сертифікати про походження товару форми СТ-1, видані Закарпатською ТПП (Україна, м. Ужгород) для підтвердження виготовлення шасі (заготовки радіоелементів, SMD - монтажу, установки всіх радіоелементів на друковані плати, паяння, діагностики, регулювання, контролю) - в процесі виробництва використовуються «шасі» українського походження, для підтвердження походження «шасі»;

- рахунки-фактури між російськими виробниками та ТОВ "ЛГ Електронікс РУС" на придбання корпусних деталей (задня кришка, передня частина, підставка під телевізор, суп портер, нижній каркас, захисна кришка, декоративна панель, направляюча планка та інші) та інформаційні листи російських виробників про процес виготовлення корпусних деталей на підтвердження виготовлення корпусних деталей (виливання під тиском, фарбування й армування корпусних деталей телевізора) (підтвердження виготовлення корпусних деталей).

Окрім цього, у вказаних листах для підтвердження фінішного складання та регулювання (складання, монтажу, регулювання, контролю, комплексу випробувань (регламентів) кінцевої продукції) зазначено, що для виготовлення телевізорів використовуються лінії двох видів: лінія попереднього збирання і головна збиральна лінія.

Проте, як було встановлено судом першої інстанції, з наданих документів вбачається відсутність інформації щодо виконання операцій фарбування корпусних деталей телевізора, та повний перелік корпусних деталей які повинні використовуватись для виготовлення товару «телевізори LG».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відсутність зазначеної вище інформації не узгоджується з вимогами Правил визначення країни походження товарів у частині «умови і операції», наведеними у графі 3 цього Переліку та які встановлюють мінімальний обсяг виконання виробничих або технологічних операцій.

При цьому, правильним також є висновок суду першої інстанції, що виконання встановлених виробничих або технологічних операцій у меншому обсязі не визначає походження продукту.

Пунктом 19 Правил встановлено, що товар не вважається походженням з даної країни до того часу, поки не будуть надані документи та/або відомості, що підтверджують його походження.

Відповідно до пункту 21 Правил, до вищевказаних товарів може бути застосовано (відновлено) режим вільної торгівлі за умови отримання митним органом належного документального підтвердження про їх походження протягом одного року з дати митного оформлення.

Водночас, відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Правил стосовно товарів, до яких не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів та які пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

Після прийняття рішення про відновлення режиму вільної торгівлі, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику податків.

Як встановлено, що митні декларації було подано позивачем у 2011 році. Річний термін по останній декларації закінчився 04 жовтня 2012 року.

Враховуючи вище викладене, у зв'язку з відсутністю уточнених відомостей про виконання критерію походження товарів та закінченням терміну, передбаченого пунктом 21 Правил - один рік з дати митного оформлення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у Київської міжрегіональної митниці Міндоходів підстав для відновлення режиму вільної торгівлі до товару «телевізори LG».

Отже, відповідач-1 при виконанні своїх обов'язків діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених нормами чинного законодавства України, а рішення оформлені листами №14/6-11/1281 від 26.01.2012 року, №14/2-11/21025 від 13.08.2012 року та №14/2-11/3225 від 11.03.2013 року про відмову у відновленні режиму вільної торгівлі прийнято Київською регіональною митницею правомірно, у зв'язку із чим підстави для їх скасування відсутні.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги про зобов'язання відповідача-1 прийняти рішення про відновлення режиму вільної торгівлі та про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачені кошти також є необґрунтованими.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Касаційні скарги підлягають задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. 220, 221, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року у цій справі скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: