Ухвала суду № 40564197, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/800/7660/14 К/800/8421/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Генічеської міської ради Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013року

у справі №2107/2983/2012

за позовом ОСОБА_6

до Генічеської міської ради Херсонської області,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_4,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_5,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області, яким просив визнати недійсним та скасувати рішення відповідача №1155 від 27.11.2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 25 березня 2013року у справі №2107/2983/2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013року у справі №2107/2983/2012 постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 25 березня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Генічеської міської ради Херсонської області №1155 від 27.11.2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1.

При скасуванні рішення місцевого адміністративного суду та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки приймаючи оскаржене рішення відповідачем не враховано, що між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 існував прохід загального користування, який був влаштований у зв'язку з необхідністю користування громадянами вказаними земельними ділянками. Отже рішення №1155 від 27.11.2009 року прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Генічеська міська рада Херсонської області звернулись до Вищого адміністративного суду України зі скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати вказану вище постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року та залишити в силі постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 25 березня 2013 року у справі №2107/2983/2012.

ОСОБА_6 подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому наголошував на відповідності судового рішення суду другої інстанції обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі №2107/2983/2012 - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок розміром 0,0438 га. на підставі договору дарування від 06.08.2009 року.

Рішенням Генічеської міської ради Херсонської області №1155 від 27.11.2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради. Вирішено передати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку з видачею державного акту.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг та заперечення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

За нормою частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджене оскаржене позивачем рішення, йому надано юридичну оцінку.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією суду другої інстанцій та вказує наступне.

В процесі розгляду даної справи судами встановлена обставина наявності у минулому проходу загального користування між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

У затвердженій Генічеською міською радою технічній документації з землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0438 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_7 2008 року, в описі меж земельної ділянки здійснено відмітку про земельну ділянку, яка відносилась до земель Генічеської міської ради та була загальним проходом.

Згідно плану меж земельної ділянки (кадастровий номер 6522110100:01:024:0004) до державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_7 встановлено, що землі у межах від Б до В є землями Генічеської міської ради (загальний прохід).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок особистого житлового фонду, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наявний проїзд загального користування.

Також апеляційним адміністративним судом встановлено, що відсутність загального проходу між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 створює перешкоди для нормального користування домоволодінням та земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

Доводами касаційних скарг вищезазначене не спростовано.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення Генічеської міської ради Херсонської області №1155 від 27.11.2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1, судом апеляційної інстанції вимоги норм матеріального та процесуального права не порушені.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративним апеляційним судом правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Генічеської міської ради Херсонської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013року у справі №2107/2983/2012 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: