Ухвала суду № 40563941, 16.09.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6513/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров А. М.Номер провадження 22-ц/788/1668/14 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Бойка В. Б. , Семеній Л. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. на кожну дитину з урахуванням індексації, щомісяця з його заробітку, на утримання синів: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними повноліття, починаючи з 19 червня 2014 року, на користь матері - ОСОБА_4

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, незаконність рішення суду, просить його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, не врахував матеріального становища сторін, а також того, що діти проживають разом з ним в однокімнатній квартирі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який заперечував проти скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що з 16 серпня 1997 року по 04 червня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх синів: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3,4).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Вони не підтримують шлюбних стосунків, проживають разом у АДРЕСА_1 ( а.с. 8 ).

Діти знаходяться на повному утриманні позивача. Відповідач в добровільному порядку не приймає участі в утриманні дітей.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 182 СК України, виходив з того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі, щомісячно до досягнення ними повноліття у розмірі по 500 грн. на кожну дитину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення рішення сторони та їх діти були зареєстровані та проживали разом АДРЕСА_2 ( а.с. 8, 12-13, 48). Акт, складений сусідами ОСОБА_3 та наданий ним в суд апеляційної інстанції, не підтверджує ту обставину, що діти знаходяться на його утриманні, а свідчить лише про те, що вони проживають в одній квартирі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є працездатною особою, не має інвалідності, не є пенсіонером, проте не працює і у службі зайнятості населення на обліку не перебуває.

Зважаючи на те, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що діти знаходяться на його утриманні, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч.1 ст. 182 СК України, обґрунтовано дійшов висновку про те, що він взмозі сплачувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у визначеному розмірі.

Додані ОСОБА_3 до апеляційної скарги копії медичних довідок про захворювання на остеохондроз хребта, не є доказом непрацездатності останнього та неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі (а.с. 44-45).

В апеляційній скарзі заявник вказує, що судом першої інстанції справа розглянута без його участі, чим порушені його права, проте в суд апеляційної інстанції ним не було надано доказів, які він не зміг подати в суд 1-ї інстанції, і які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Доводи про те, що позивач ОСОБА_4 працює і отримує заробітну плату, а він безробітний і не перебуває на обліку у службі зайнятості, не звільняють відповідача від обов'язку утримувати своїх дітей.

В своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір, який суд безпідставно стягнув з нього. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 за законом звільнена від сплати судового збору і рішення ухвалено на її користь, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув судовий збір в дохід держави з ОСОБА_3

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -