Постанова № 40563710, 17.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 921/111/14-г/9 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014у справі № 921/111/14-г/9 Господарського суду Тернопільської області за позовомТернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"простягнення 25 225, 55 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачаОлійник Т.П.- - Генеральної прокуратури УкраїниКлюге Л.М.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якій просив суд стягнути з відповідача 25 225, 55 збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2014 господарські справи №№ 921/115/14-г/9, 921/118/14-г/9, 921/111/14-г/9 об'єднано в одне провадження).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.04.2014 (суддя Гевко В.Л.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 (у складі головуючого Якімець Г.Г., суддів: Бойко С.М., Кордюк Г.Т.) у справі № 921/111/14-г/9 позов задоволено. Стягнуто з відповідача 8368 грн. 12 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП №14 (м.Теребовля) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2510 грн. 44 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50%, що становить 4184 грн. 06 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Теребовлянської міської ради;

20%, що становить 1673 грн. 62 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Стягнуто з відповідача 7012 грн. 16 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП № 8 (смт. Козова) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2103 грн. 64 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50 %, що становить 3506 грн. 08 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Козівської селищної ради;

20 %, що становить 1402 грн. 44 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Стягнуто з відповідача 9 845 грн. 27 коп. збитків, заподіяних державі Цехом ТП №15 (м. Чортків) в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наступних частинах:

30%, що становить 2953 грн. 74 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

50%, що становить 4922 грн. 50 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Чортківської міської ради;

20%, що становить 1969 грн.03 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм діючого законодавства, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своєї касаційної скарги, скаржник посилається на те, що в порушення вимог діючого законодавства, суди попередніх інстанцій при розгляді даного судового спору не встановили фактичний час роботи джерела в режимі наднормативного викиду забруднюючої речовини, величина якого, на думку скаржника, впливає на розмір збитків. На думку скаржника, дана обставина є істотною і є підставою для скасування прийнятих рішень у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області в період з 17.01.2012 по 26.01.2012 було проведено перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (відповідачем) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.01.2012, в якому, зокрема, встановлено: по Цеху ТП №8 м. Козова: стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: паливна з котлом "БАХІ" (2шт.) (паливо - природній газ), АТС яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція; по Цеху ТП № 14 м. Теребовля: стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: паливна з котлами "ВАХІ" - 2шт, (паливо - природній газ), АТС, яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція та по Цеху ТП № 15 м. Чортків: стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: паливна з котлом "ВАХІ" (2шт.) (паливо - природній газ), АТС яка обладнана акумуляторними батареями, дизельна електростанція. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по всіх трьох цехах здійснюються без дозволу Державного управляння охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, що є порушенням частини п'ятої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (т.1., а.с.16-25).

Наведена обставина підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 26.03.2012 (т.1, а.с.30-33), складеними відносно директора Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (ОСОБА_6), постановою № 7 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 900 грн. штрафу, квитанцією 1257.111.3 від 20.04.2012 про сплату штрафу у розмірі 900 грн. (т.1., а.с.35).

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області 31.01.2012 видано припис № 3-1/294, яким зобов'язано відповідача в строк до 17.05.2012 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення на Цехи №№1,3,5,7,8,11,12,13,14,15, цех по вул. Бурдуляка, 5(т.1., а.с.29).

Згідно довідки, виданої ВАТ по постачанню та газифікації "Тернопільгаз", за період з 01.02.2009 по 31.01.2012 цехом № 14 у м. Теребовля використано 83 057 м3 природного газу; цехом № 15 у м. Чортків - 97702 м3 природного газу та цехом № 8 у смт. Козова - 69 515 м3 природного газу (т.1., а.с.26-27).

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області відповідачу пред'явлено претензію вих. № 1-1/1943 від 14.05.2012 про відшкодування у добровільному порядку збитків, нарахованих за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, в тому числі, по Цеху № 14 м. Теребовля - 8 368,12 грн., Цеху № 8 смт. Козова - 7 012,16 грн. та Цеху № 15 м. Чортків - 9 845,27 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, про що свідчить його лист № 18-09/549 від 14.06.2012 (т.1., а.с.36-39). В цьому листі відповідач зазначив, що розрахунок збитків не відповідає вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

В своєму позові прокурор послався на те, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї господарської діяльності викиди в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, спричинив забруднення атмосферного повітря. Прокурор вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки за період з 01.02.2009 по 31.01.2012 у сумі 25 225, 55 грн., з яких: 8 368, 12 грн. - шкода, заподіяна Цехом ТП № 14 (м.Теребовля), 7 012, 16 грн. - Цехом ТП № 8 (смт. Козова), 9 845, 27 грн. - Цехом ТП №15 (м. Чортків). За посиланням прокурора, вказана сума нарахованих збитків станом на день подачі позову відповідачем не сплачена, що стало підставою для стягнення їх у судовому порядку.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про виникнення у відповідача зобов'язання з відшкодування завданих державі збитків у сумі 25 225, 55 грн., нарахованих за період з 01.02.2009 по 31.01.2012 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Згідно з статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

На спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за період з 01.02.2009 по 31.01.2012, поширюється дія Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 (далі по тексту - Методика № 639).

Згідно з пунктами 2.1.2,2.2 Методики № 639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 Методики № 639).

Згідно з пунктом 4.1. Методики № 639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою

З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi,

(12)

де З - розмір збитків, грн;

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

В свою чергу, відповідно до пункту 3.6. Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

При цьому, пунктом 3.11. Методики № 639 передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

З огляду на вміщене в пункт 3.6. Методики № 639 чітке розмежування розрахункових способів визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в повітря (за параметрами джерела викиду або за час роботи джерела викидів), касаційна інстанція відхиляє твердження скаржника про неправомірність розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Саме розрахунковий метод контролю при визначенні обсягів наднормативних викидів та розміру завданих державі збитків і був правомірно застосований позивачем, яким враховано дані щодо обсягів викидів, розраховані на основі даних довідки ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз".

Правильність висновку апеляційного суду з цього приводу також випливає з приписів пункту 3.7. Методики № 639, згідно якого розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини.

За таких обставин, не заслуговують на увагу самі лише посилання відповідача щодо необхідності розрахунку завданих державі збитків за період з моменту виявлення правопорушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу роботи джерела викиду, а не за період з 01.02.2009 по 31.01.2012.

Відтак, позивач цілком обґрунтовано застосував розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду за наявних умов необов'язковості застосування інструментально-лабораторного методу. До того ж, в обґрунтування помилкового застосування позивачем розрахункового методу визначення розміру шкоди, завданої державі, відповідач не надав контррозрахунок збитків.

Отже, судами попередніх інстанцій з врахуванням вимог статей 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", положень Методики № 639 та на підставі правової оцінки сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено, а відповідачем не спростовано факт порушення ним законодавства про охорону атмосферного повітря шляхом вчинення наднормативних викидів забруднюючих речовин в період з 01.02.2009 по 31.01.2012 без спеціального дозволу, внаслідок чого державі було завдано збитків на суму 25 225, 55 грн.

Позов про стягнення вказаної суми збитків подано прокурором в межах встановленої законом позовної давності.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правильними і достатньо обґрунтованими.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі № 921/111/14-г/9 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова