Рішення № 40561877, 10.09.2014, Апеляційний суд Херсонської області

10.09.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2442/2014 Головуючий в І інстанції Захарчук В.В. Категорія 39 Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Радченка С.В., при секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08.07.2014 року у справі за позовом начальника Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_11 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року до суду із зазначеним позовом звернувся начальник Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_11, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19.04.2014 року о 23 годині 15 хвилин до чергової частини Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області надійшло повідомлення по телефону 102 від невідомої жінки про те, що в м. Берислав по вул. 1-го Травня поблизу бару «Лекс» відбувається бійка. Вказане повідомлення було зареєстроване до ЖЕО за номером 1472. В ході виїзду на місце події слідчо-оперативної групи було встановлено, що 19.04.2014 року біля 23 години 00 хвилин в м. Берислав біля перехрестя вулиць 1 - го Травня та К.Маркса, громадянин ОСОБА_7 разом з громадянином ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нормальний спокій та відпочинок людей, умисно, очевидно для оточуючих, супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_9, умисно спричинили йому тілесні ушкодження, в тому числі за допомогою заздалегідь підготовленої палиці, в результаті чого останнього було доставлено до Бериславської ЦРЛ. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 продовжуючи свої хуліганські дії, умисно пошкодили службовий автомобіль ВАЗ - 2110 та відеокамеру за допомогою якої працівниками міліції проводилася відеозйомка, а також словесно вимагали покинути місце події працівниками міліції, не допускали останніх до постраждалого для надання необхідної медичної допомоги, після чого самовільно заволоділи ключами запалювання службового автомобіля, перешкоджали проведенню огляду місця події та припиненню протиправних дій. Протягом усього часу скоєння хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 висловлювались на адресу працівників міліції грубою нецензурною лайкою. Крім того, в присутності біля десяти працівників міліції, які являються підлеглими позивача, працівників швидкої медичної допомоги, які приїхали для надання медичної допомоги, охоронця будівлі Бериславської РДА, інших громадян, мешканців м. Берислав розповсюджували неправдиві чутки про роботу Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області та позивача особисто, а саме про те, що потерпілий ОСОБА_9 «наркобарига» торгує булим порошком і являється людиною позивача, також людьми позивача є «ОСОБА_12» і «ОСОБА_13» які також торгують наркотичними засобами в БСШ № 3, педагогічному та медичному коледжах, а позивач їх «кришує». Також ОСОБА_7 неодноразово в присутності всіх здійснював дзвінки до голови Бериславської РДА ОСОБА_10 з вимогою звільнити позивача з роботи. На думку ОСОБА_11, своїми неправомірними діями, відповідачі принизили його честь та гідність, ділову репутацію, позивач був ображений та принижений в присутності громадян, які знаходились на вулиці міста, працівників швидкої медичної допомоги, які приїхали для надання медичної допомоги, охоронця Бериславської РДА, в присутності співробітників позивача, в очах його керівництва, він був вимушений виправдовуватись перед ними. Крім того. Позивачу безпідставними висловлюваннями відповідачів завдано значної моральної шкоди, зокрема, він втратив душевний спокій, зазнав значних переживань, суттєво погіршився стан його фізичного і душевного здоров'я, що в подальшому може вплинути на роботу в посаді та в цілому в органах внутрішніх справ. У зв'язку з чим, просив суд зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 протягом десяти днів з дня набрання судовим рішення законної сили спростувати на загальних зборах трудового колективу Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області та на загальних зборах трудового колективу Бериславської Центральної районної лікарні неправдиві відомості про те, що «ОСОБА_11 будучи начальником Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області «кришує» наркоторговців і ОСОБА_9, «ОСОБА_12», «ОСОБА_13» є його людьми». Визнати, що вищевказані поширені відомості ОСОБА_5, ОСОБА_7, не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. Стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та судові витрати.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08.07.2014 року позов задоволено частково. Визнано, що поширені відомості ОСОБА_5, ОСОБА_7 про те, що «ОСОБА_11 будучи начальником Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області «кришує» наркоторговців і ОСОБА_9, «ОСОБА_12», «ОСОБА_13» є його людьми» не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. Зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_7 протягом десяти днів з дні набрання судовим рішення законної сили спростувати на загальних зборах особистого складу Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області та на загальних зборах трудового колективу Бериславської Центральної районної лікарні неправдиві відомості про те, що «ОСОБА_11 будучи начальником Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області «кришує» наркоторговців і ОСОБА_9, «ОСОБА_12», «ОСОБА_13» є його людьми». Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди з кожного по 500 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в розмірі 487, 20 грн. В решту позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, зазначає, що позивач у своїй позовній заяві вказує на висловлювання відповідачами на адресу працівників міліції грубою нецензурною лайкою, але в підтвердження зазначеного факту позивач не надає до суду відповідних постанов про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, а надає тільки рапорти дев'яти співробітників міліції, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні у позивача, й іншого вони не могли б й повідомити. Крім того, в усіх рапортах підлеглих позивачу, зацікавлених співробітників міліції мова йдеться про ОСОБА_9, але судом з невідомих причин зазначена особа не допитана у залі суду з обставин, що мали місце 19.04.2014 року, що також вказує на однобічний й упереджений розгляд справи судом та не встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи. У зв'язку з чим просив, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляцію ОСОБА_11 посилаючись на необґрунтованість доводів ОСОБА_5, просив про відхилення скарги та залишення рішення суду без змін.

ОСОБА_11, у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_5, ОСОБА_7 до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали. За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасника процесу, який з'явився до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 є начальником Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області, що підтверджується довідкою наданою Т.в.о начальника сектору кадрового забезпечення Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області (а.с.52).

Також, з витягу ЄРДР № 12013230090001429 від 20.04.2014 року вбачається, що 19.04.2014 року біля 23 години 00 хвилин в м. Берислав біля перехрестя вулиць 1 - го Травня та К.Маркса, громадянин ОСОБА_7 разом з громадянином ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нормальний спокій та відпочинок людей, умисно, очевидно для оточуючих, супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_9, умисно спричинили йому тілесні ушкодження, в тому числі за допомогою заздалегідь підготовленої палиці, в результаті чого останнього було доставлено до Бериславської ЦРЛ. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 продовжуючи свої хуліганські дії, умисно пошкодили службовий автомобіль ВАЗ -2110 та відеокамеру за допомогою якої працівниками міліції проводилась відеозйомка, а також словесно вимагали покинути місце події працівниками міліції, не допускали останніх до постраждалого для надання необхідної медичної допомоги, після чого самовільно заволоділи ключами службового автомобіля, перешкоджали проведенню огляду місця події та припиненню їх протиправних дій (а.с.51).

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено в наслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як роз'яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичних осіб, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 (далі - Постанова) при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин : а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове благо.

Під поширенням інформації слід розуміти : опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, в також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (п.18 Постанови).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п.19 Постанови).

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що поширена інформація ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо начальника Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_11 є недостовірною, оскільки до нього він дійшов повно та всебічно дослідивши обставини справи, дав належну оцінку наданим стороною доказам та вирішив спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 26 вищевказаної Постанови суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатись перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі та ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Враховуючи те, що визначений вид спростування інформації суперечить нормам права, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, в частині зобов'язання спростувати недостовірну інформацію на загальних зборах трудового колективу Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області та Бериславської ЦРЛ слід скасувати на підставі п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08.07.2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 протягом десяти днів з дня набрання судовим рішення законної сили спростувати на загальних зборах особистого складу Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області та на загальних зборах трудового колективу Бериславської Центральної районної лікарні неправдиві відомості про те що, «ОСОБА_11 будучи начальником Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області «кришує» наркоторговців і ОСОБА_9, «ОСОБА_12», «ОСОБА_13» є його людьми» скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні вказаних вимог.

В іншій частині це ж рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги .

Головуючий:

Судді: