Рішення № 40561525, 17.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6077/2014 р.

Справа № 640/9999/14ц Головуючий 1 інстанції Діденко С.А.

Категорія: аліменти Доповідач: Сащенко І.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Бездітко В.М., Хорошевського О.М.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути аліменти з відповідача у сумі 2000 грн. щомісячно на її користь на утримання неповнолітньої дитини та 24000 грн. на утримання неповнолітньої дитини за минулий час.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що шлюб з відповідачем розірвано 26.02.2013 року. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з нею. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. Відповідач має прибуток від підприємницької діяльності та отримує неофіційні доходи. Інших дітей та непрацездатних осіб на утримані у відповідача немає. Також вважала доцільним стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини за минулий час, тому, що відповідач після припинення між ними шлюбних відносин та ведення спільного господарства, а саме з січня 2011 року, ухилявся від сплати аліментів на надання будь-якої фінансової допомоги на утримання дитини.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково в розмірі 500 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 12.06.2014 року та до досягнення нею повноліття.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити, зменшити стягнуті з нього аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки з 1500 грн. на 500 грн. щомісячно. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в зв'язку зі зменшенням доходів від підприємницької діяльності може виплачувати аліменти в меншому розмірі.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Задовольняючи позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки суд першої інстанції виходив з вимог закону та можливості відповідача сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Проте, погодитись з даним висновком суду в повному обсязі колегія суддів апеляційного суду не може.

Відповідно до вимог ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2013 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано ( а.с. 5 ).

Дитина - ОСОБА_5, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 4 ).

Посилання представника відповідача в своїх запереченнях та апеляційній скарзі на те, що зараз справи у підприємницькій діяльності, якою займається ОСОБА_3 «кепські», а також те, що донька частину часу проживає з відповідачем судовою колегією не приймаються.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на підтвердження того, що відповідач працює, отримує заробітну плату, а також доказів щодо розміру отриманого доходу від підприємницької діяльності сторонами не надано. Щодо визначення місця проживання дитини сторони до відповідних органів та суду не зверталися.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визначив аліменти, що підлягають стягненню з відповідача в твердій грошовій сумі, проте виходячи з стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, інших обставин, що мають істотне значення, зокрема наявності іншої дружини, яка має народити дитину, розмір стягнення є завищеним.

Судова колегія при вирішенні спору щодо визначення розміру стягуваних аліментів керується принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, відповідно до яких дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.

Таким чином, рішення суду підлягає зміні, розмір аліментів - зменшенню.

Рішення в частині відмови у стягненні аліментів за минулий період сторонами не оскаржувалося, судовою колегією не переглядалося.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2014 року - змінити.

Зменшити суму аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1500 грн. до 1000 грн. щомісячно.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді