Ухвала суду № 40560845, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 811/3137/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яка є правонаступником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 р. №0000062202 та від 09.07.2013 р. №0000072202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між ТОВ "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" та його контрагентами мають дійсний економічний смисл, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів. З огляду на зазначене, висновок податкової про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 956 153, 00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 102 807, 00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 622 493, 00 грн. є незаконним та необґрунтованим, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013р. позов задоволено. Скасовані оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал» та ТОВ "Укроліяпром" суд дійшов висновку, що виходячи з норм Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити. Реальне виконання договору між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал» та ТОВ "Укроліяпром" підтверджується належним чином оформленими первинними документами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки та комплексного дослідження її матеріалів, вбачається що позивач - є отримувачем товарів, послуг, що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (по ланцюгу поставки товару), діяльність якого спрямовано на отримання податкової вигоди - формування податкового кредиту. Вважає, що первинні документи позивача не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність товариства була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Отже, поставка товарів не була фактично здійснена, тому відповідні документи не можуть вважатися первинними. Згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПС України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, додатками № 5, № 2 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Торговий Дім «Протеїн-Продакшн» мало взаємовідносини з ПП «Кіровоградський митний термінал» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та з 01.06.2012р. по 30.06.2012 року, з ТОВ «Укроліяпром» за період з 01.09.2012 року по 31.01.2013 року. Первинні документи отримані ТОВ «ТД «Протеш-Продакшн» від ПП «Кіровоградський митний термінал» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та з 01.06.2012 року по - 30.06.2012 року, з ТОВ «Укроліяпром» за період з 01.09.2012 року по 31.01.2013 року не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність товариства була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

В запереченні на апеляційну скаргу, представник позивача вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції зазначає, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами, в особі ПП «Кіровградський митний термінал» та ТОВ «Укроліяпром», носять реальний характер та направлені на настання дійсних економічних наслідків, а первинні документи, покладені в основу даних правочинів та бухгалтерської і податкової звітності, не містять жодних недоліків та відповідають нормам чинного законодавства України. З огляду на зазначене, суд дійшов вірного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з огляду на зазначене, суд приймає рішення розглянути справу за відсутності представників сторін. Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом з 19.06.2013 року по 20.06.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Торговий дім "Протеїн Продакшн", про що складено акт від 21.06.2013 року №101/22-2/36390340 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "Протеїн Продакшн" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Кіровоградський митний термінал» за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. та з ТОВ «Укроліяпром» за період з 01.09.2012 р. по 31.01.2013 р. (акт перевірки, т. 1 а.с. 10-41). Висновками акта перевірки є, порушення позивачем:

- п.198.3, п.196.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-IV (далі - ПК України) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 956153 грн.

- п.198.3, п.196.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-IV (далі - ПК України) в результаті чого підприємством завищено від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредитну загальну суму 102807 грн.,

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року:

- №0000062202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 102807 грн. (т. 1 а.с.43);

- 0000072202, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 1434230 грн. із них за основним платежем 956153 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 478077 грн. (т. 1 а.с.42).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який, як на думку суду, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні обов'язкові реквізити.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал» та ТОВ "Укроліяпром" колегія суддів вважає, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договору між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ "Укроліяпром" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими накладними, податковими накладними.

Між ТОВ "ТД"Протеїн Продакшн" (Замовник) та ПП "Кіровоградський митний термінал»" (Брокер) укладено договір-доручення №31 від 06.01.2011 року, згідно якого здійснювати декларування вантажів перевезених через кордон України, Брокером від імені й за рахунок Замовника, на підставі наявного свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності, що видано Державною митною службою. Замовник доручає, а Брокер приймає на себе зобов'язання по декларуванню вантажів (товарів і майна) Замовника в пунктах митного контролю (т. 1 а.с. 47).

Тобто, предметом брокерських послуг є послуги з розмитнення товарів, які були отримані позивачем. Більш того, в актах приймання виконаних робіт зазначені конкретні номера ВМД, наявність яких відповідачем не заперечувалась.

Оскільки предметом господарських операцій між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал» є надання послуг, які не можуть бути нікчемними по ланцюгу постачання.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не зазначав про відсутність ВМД, номера яких зазначені в актах приймання виконаних робіт. Податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 207 - 217, 83 - 94).

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ «Укроліяпром» судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції про наступне.

Між ТОВ "Укроліяпром" (Постачальник) та "ТД"Протеїн Продакшн" (Покупець) укладено договір поставки №25/06/10 від 25.06.2010 року, згідно якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сою, далі іменується «Товар», на умовах, викладених в даному договору, додаткових угод та специфікацій до договору сою (т.3 а.с. 77 - 93).

Також 17.10.2012 року між ТОВ "ТД"Протеїн Продакшн" (Покупець) та ТОВ "Укроліяпром" (Продавець) укладено договір поставки №17/10-2012, згідно якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сою, далі іменується «Товар», на умовах, викладених в даному договору, додаткових угод та специфікацій до договору сою (т.1 а.с.85 - 106). На виконання договору позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки - фактури (т. 3 а.с. 129 - 225, т. 4 а.с. 1 - 229). Оплату по договору поставки сої №17/10-2012 від 17.10.2012 року здійснено на підставі платіжних доручень (т. 2 а.с. 220 - 250, т.3 а.с. 1 - 27). Податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 81 - 84, 207 - 217, 226 - 236, т. 2 а.с. 2 - 15, 29 - 45, 59 - 70, 83 - 94).

Враховуючи зазначене, колегія суддів повністю підтримує висновок суду першої інстанції, що характер укладених між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал» та ТОВ "Укроліяпром" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна