Ухвала суду № 40559427, 18.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2014 року

справа № 808/630/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Іванова С.М. Туркіної Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у адміністративній справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Управління ПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ПАТ "Мелітопольський компресор" про стягнення з ПАТ "Мелітопольський компресор" на користь УПФ суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з липня по грудень 2013 року включно, у розмірі 107 156грн.03 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначену заборгованість відповідачем погашено не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Мелітопольський компресор» на користь УПФ України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з липня по грудень 2013 року включно, у розмірі 107 156 (сто сім тисяч сто п'ятдесят шість) гривень 03 копійки.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована наступним. На відповідача законодавством покладено обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку сплачена не була, а отже відповідач має повне право на відшкодування даної заборгованості.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем під час розгляду справи не надано належних доказів понесення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за липень-грудень 2013 року в сумі 107 156, 03 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом першої встановлено, що ПАТ "Мелітопольський компресор" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», та є платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач повинен був сплатити витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пенсія на пільгових умовах на загальну суму 107 156, 03 грн.

На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку сплачена не була.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Матеріалами справи підтверджується , що ПАТ "Мелітопольський компресор" перебуває на обліку в якості платника страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області. На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто, за Списком №1.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі-Інструкції), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.8 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується наявність заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2013 по 25.07.2013 в розмірі 107 156, 03 грн. Проте, в апеляційній скарзі він зауважує, що понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій позивачем належно не підтверджено, у зв’язку з чим, на нього не покладається обов’язок по їх відшкодуванню.

Щодо цього колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити.

За період з 01.07.2013 року по 25.07.2013 року Управлінням ПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області відповідачу було пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 107 156, 03 грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що суд з’ясував всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов вірних висновків прийнявши законне та обґрунтоване рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Іванову С.М.

Суддя: Л.П. Туркіна