Рішення № 40556494, 18.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2014 р.Справа № 922/3552/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрнафтомаш", м. Мерефа до Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН - Трейд", м. Харків про позов позов треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача витребування майна из чужого незаконного ТОВ "Рексон", м. Харків до ТОВ "Компанія Укрнафтомаш", м. Мерефа про визнання права власності ТОВ "У.С.К" до ТОВ "Компанія Укрнафтомаш", м. Мерефа про визнання права користування ПП "РЕМ", м. Мерефа СТ "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", м. Харків за участю представників сторін:

позивача - Варибрус В.А. дов. б/н від 01.07.14

відповідача - не з"явився

третьої особи ТОВ "Рексон" - не з"явився

третьої особи ТОВ "У.С.К." - Пархоменко О.О. дов. б/н від 01.09.14

третьої особи ПП "РЕМ" - не з"явився

третьої особи СТ "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш", м. Мерефа звернувcя до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд", м. Харків, у якому просив:

- витребувати з чужого незаконного володіння, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника, що знаходиться на земельній ділянці Варвинського району Чернігівської області кадастровий номер 7421155100:07:000:0148, площею 2,3 га за адресою: Чернігівська область, пгт. Варва, вул. Січневого Повстання, б. 21.

09.09.2014 року позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить змінити предмет позову та викласти його у наступній редакції:

- витребувати з чужого незаконного володіння, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника.

Ухвалою від 10.09.2014 року заява позивача про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

08.09.2014 року до суду надійшли позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Рексон", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40), а також позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „У.С.К.", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) на підставі договору оренди установки від 13.02.2014 року, що укладений між ТОВ"Рексон" та ТОВ „У.С.К."

Ухвалою від 10.09.2014 року позовні заяви ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К." до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" прийняті до спільного розгляду з первинним позовом, а ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К." залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Цією ж ухвалою суд залучив за власною ініціативою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Приватне підприємство „Рем", м. Харків та Споживче товариство „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж", м. Харків.

Розгляд справи було відкладено на 17.09.2014 р.

Позивач надав суду додаткові докази по справі за супровідним листом вх. №32259 від 17.09.2014р., які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Позивач надав суду відзиви на позовні заяви третіх осіб (вх. №32256 та №32257 від 17.09.2014р.) в яких проти позовів заперечує повністю.

В судовому засіданні, яке розпочалося 17.09.2014 р. було оголошено перерву до 18.09.2014 р. та до

Представники відповідача, третьої особи ТОВ "Рексон", третьої особи ПП "РЕМ" та третьої особи СТ "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" в судове засідання не з"явилися, вимоги ухвал суду не виконали.

Від ТОВ "Рексон" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю участі його представника в судовому засіданні.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки, стороною не надано доказів, що підтверджують, викладені в клопотанні обставини.

В судовому засіданні представники позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог третіх осіб - відмовити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а відносно задоволення позовних вимог третіх осіб не заперечував.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "У.С.К." заперечував проти задоволення первісного позову та просив задовольнити свої позовні вимоги .

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про здійснення господарської діяльності, пов'язаної з переробкою вуглеводневої сировини на території Чернігівської області за допомогою установки - УПУС-40 заводський номер 08, виробником та власником якої є позивач. З цією метою єдиний засновник позивача і його директор ОСОБА_3 придбав за 10 000,00 грн. 33% корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ „ППН-Трейд", що у грошовій сумі складає 4 256 680,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу (відступлення) частки від 06.02.2012р. та Акту приймання-передачі частки від 06.02.2012р.

Крім того, на підставі договору перевезення вантажу б/н від 10.10.2011 року, укладеного між позивачем та ФО-П ОСОБА_5 та Акту № 5/12 від 30.12.2011 року до цього договору, спірна установка була перевезена до м. Варви Чернігівської області. Про це ж свідчить і лист перевізника ФО-П ОСОБА_5 від 03.01.2012 року, копія якого надана до матеріалів справи.

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем Договору на монтаж та установку обладнання (УПУС-40) установка з переробки вуглеводневої сировини в смт. Варва, Чернігівської області № 1-2012 від 21.01.2012 року, позивач здійснив монтаж та установку обладнання УПУС-40, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 11.10.2012 року на суму 32 800,00 грн., № ОУ-0000002 від 23.10.2012 року на суму 38 800,00 грн. та № ОУ-0000003 від 29.10.2012 року на суму 34 175,00 грн. Крім того, з наданого до матеріалів справи наказу позивача № 5-к від 27.01.2012 року вбачається направлення у відрядження до ТОВ „ППН-Трейд" смт.Варва, Чернігівської області для виконання монтажних робіт працівників позивача.

Отже, досліджені судом докази підтверджують твердження позивача про перевезення та монтаж ним спірної установки УПУС-40 у смт. Варва Чернігівської області.

Також судом встановлено, що серед видів діяльності позивача є виробництво інших машин і устаткування спеціального та загального призначення, виробництво продуктів нафтоперероблення, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, установлення і монтаж машин і устаткування.

Виробництво блочно-модульних установок переробки вуглеводневої сировини здійснюється позивачем на підставі Технічних умов ТУ У 29.2-31587557-001-2002 від 18.12.2002 року та отриманих у Територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Харківській області Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки № 498.11.63 - 29.56.1 від 12.07.2011 року та Дозволу № 570.13.63 від 21.08.2013 року. Крім того, позивачем наданий до матеріалів справи Паспорт (інструкція з експлуатації) блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08.

Відповідно до Калькуляції вартості виробництва продукції № КА-3 від 28.12.2011 року загальна собівартість спірної установки УПУС-40 складає 1 749 267,56 грн., з яких 993 902,02 грн. витрачено позивачем на придбання матеріалів та устаткування. Придбання позивачем матеріалів та устаткування для будівництва спірної установки згідно зазначеної Калькуляції підтверджується видатковими накладними наданими до матеріалів справи.

Також до матеріалів справи позивачем наданий Висновок № 733 судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12013260020000352 Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Згідно Висновку судової експертизи оприбуткування блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини „УПУС-40", заводський номер 08 в бухгалтерському обліку ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш" по рахунку 26 „Готова продукція" за 1 півріччя 2014 року вартістю 1 749 267, 00 документально підтверджується. Дані калькуляції розрахунку вартості виробництва блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини „УПУС-40", заводський номер 08, а саме, в частині матеріальних витрат, документально підтверджуються первинними документами на закупівлю матеріалів ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш". Фактична вартість матеріальних витрат „ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш" у складі собівартості блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини „УПУС-40", заводський номер 08, становить 993 902,02 грн., загальна собівартість установки становить 1 749267,00 грн., що в повному обсязі відображено в бухгалтерському обліку виробника продукції - ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш".

Також позивачем наданий до матеріалів справи лист № 1 від 15.09.2014 року про перелік фактично вироблених установок переробки вуглеводневої сировини (УПУС) за весь час діяльності позивача з 2010 року. З цього переліку вбачається, що з вісімнадцяти вироблених позивачем установок УПУС усі установки, окрім двох, були реалізовані на експорт на підставі вантажних митних декларацій. При цьому, установка модифікації УПУС-40 вироблена тільки одна і має заводський номер 08. Тому, твердження відповідача про можливість розташування іншої установки УПУС-40 на території відповідача не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються самим виробником.

Згідно ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Позивач, правомірно вважаючи себе власником спірної установки, надав до матеріалів справи переконливі докази, що саме він є виготовлювачем спірної установки УПУС-40, а також підтвердив понесення витрат на придбання матеріалів для її виготовлення.

Зважаючи, що Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ „ППН-Трейд" № 07-07/14 від 07.07.2014 року ОСОБА_3 був виключений зі складу ТОВ „ППН-Трейд" на підставі ст. 64 ЗУ „Про господарські товариства", а також відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем з приводу відчуження спірної установки УПУС-40 на користь відповідача чи передачі на неї права користування, суд погоджується з позивачем про неможливість скористатися своїми правами власника, передбаченими ст.ст. 317, 320 Цивільного кодексу України, оскільки установка перебуває без відповідної правової підстави на території відповідача за адресою Чернігівська область, смт. Варва, на земельній ділянці, кадастровий номер якої 7421155100:07:000:0148.

Статтею. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про витребування спірної установки з чужого незаконного володіння відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права таким, що відповідає чинному законодавству України. Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву не спростовують встановлені судом фактичні обставини справи.

Також судом розглянуті позовні заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ „Рексон" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) та ТОВ „У.С.К." про визнання права користування на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) та ТОВ „У.С.К." про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) на підставі договору оренди установки від 13.02.2014 року, що укладений між ТОВ"Рексон" та ТОВ „У.С.К."

ТОВ „Рексон" вважає себе власником спірної установки на підставі укладеного ним договору поставки № 13-02/14 від 13.02.2014 року зі Споживчим товариством „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж". За умовами вказаного договору СТ „ЖБК „Авантаж" здійснило постачання блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40 ТОВ „Рексон", про що свідчить видаткова накладна № 021701 від 17.02.2014 року на суму 320 000,00 грн. Цього ж дня ТОВ „Рексон" здійснило оприбуткування установки у бухгалтерському обліку.

В свою чергу, ТОВ „У.С.К." вважає себе правомірним користувачем спірної установки на підставі Договору оренди установки, укладеного 13.02.2014 року з ТОВ „Рексон" та Акту приймання - передачі від 18.02.2014 року до вказаного договору. Крім того, як стверджує ТОВ „У.С.К." на протязі з 30.12.2011 року по 11.02.2014 року було власником спірної установки. Зокрема, на підставі договору поставки № 1 від 30.12.2011 року, укладеним з ПП „Рем" та оформленої накладної № 4 від 30.12.2011 року на суму 320 000,00 грн. ТОВ „У.С.К." набуло право власності на спірну установку. В подальшому, як стверджує у позовній заяві ТОВ „У.С.К." право власності на спірну установку набуло Споживче товариство „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж" згідно з умовами договору застави рухомого майна від 2012.2012 року (акт приймання-передачі заставного майна у власність заставодержателя від 12.02.2014 року).

Суд, розглянувши позовні вимоги третіх осіб на предмет спору та оцінивши надані ними докази, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Положеннями ст. 79 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Таким чином, діяльність усіх осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність має бути спрямована на отримання прибутку.

Натомість, з наданих третіми особами договорів вбачається, що нібито відчуження права власності на спірну установку здійснювалося ними один одному за однією і тією ж вартістю 320 000,00 грн., тобто без наміру отримання прибутку. Жодних доказів відплатності за вказаними правочинами третіми особами також не надано.

Крім того, як підтверджено судовим експертом та встановлено судом собівартість матеріалів придбаних позивачем для будівництва спірної установки становить 993 902,02 грн., а загальна вартість - 1 749 267,00 грн., що значно перевищує суму у 320 000,00 грн., за яку здійснювалася передача третіми особами права власності один одному.

При цьому, суд звертає увагу, що у жодному з оформлених договорів та первинних документів на відчуження установки та позовних заяв третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, неможливо ідентифікувати установку з переробки вуглеводневої сировини. Тому, суд позбавлений можливості визначити, на яку саме установку треті особи, які заявляють самостійні вимоги, просять суд визнати право власності та право користування.

До того ж в матеріалах справи відсутні докази виготовлення ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш" іншої установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, яка перебуває на території України, окрім установки з заводським номером 08, яка була доставлена та змонтована ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш" у м. Варва, Чернігівської області та зараз визначена речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013260020000352 за постановою від 08.07.2014 року начальника відділу СУ УМВС України в Чернігівській області.

За таких обставин, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, не довели порушення іншими особами своїх прав та законних інтересів, що є підставою для відмови у позові.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" задовольнити повністю.

Витребувати з чужого незаконного володіння, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216, рах. 26003011760700 в ПАТ Укрсиббанк, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205, рах. 26009000147208 в ПУАТ "Фідобанк", МФО 300175) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216, рах. 26003011760700 в ПАТ Укрсиббанк, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205, рах. 26009000147208 в ПУАТ "Фідобанк", МФО 300175) - 19880,00 грн. судового збору за подання позову та 1827,00 грн. судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Рексон" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) відмовити повністю.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „У.С.К." до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.09.2014 р.

Суддя Т.С. Денисюк