Рішення № 40556426, 18.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 р. Справа № 914/2598/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт”, м.Трускавець,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м. Львів,

про: стягнення 110392,53 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство “Трускавецькурорт” звернулося з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” про: стягнення 110392,53 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за умовами договору про надання послуг з постачання мінеральних вод від 01.01.2014р. №018-01, в період січень – червень 2014р. отримав мінеральні води мінералопроводом (на вивіз) та для відбору в бюветах на суму 107270,93 грн. Відповідач зобов’язався оплачувати отриману мінеральну воду до 10 числа кожного місяця, однак всупереч умов договору не провів розрахунок в повному обсязі, у зв’язку з чим в нього виникала заборгованість в сумі 105 270,93 грн.

За неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачу нараховано пеню в сумі 5121,60 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали Господарський суд Львівської області визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.07.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 30.07.2014року.

В судове засідання 30.07.2014р. з’явився представник позивача, надав документи, які витребовувались судом, зокрема докази знаходження позивача в ЄДР ЮО та ФОП, письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору та копію акту звірки, підписаного зі сторони позивача.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 21.07.2014р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №8220000449392.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, та невиконання ним вимог ухвали суду від 21.07.2014р., з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 09.09.2014р.

В судове засідання 09.09.2014р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити. По суті спору пояснив, що відповідач за умовами договору про надання послуг з постачання мінеральних вод від 01.01.2014р. №018-01, в період січень – червень 2014р. отримав мінеральні води мінералопроводом (на вивіз) та для відбору в бюветах на суму 107270,93 грн., однак всупереч умов договору не провів розрахунок в повному обсязі, у зв’язку з чим в нього виникала заборгованість в сумі 105 270,93 грн. Також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 5121,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог надав належним чином завірені копії документів, долучених до позовної заяви.

Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Розгляд справи було відкладено на 18.09.2014р.

В судове засідання 18.09.2014р. представники сторін не з’явилися, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 січня 2014 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (споживач) було укладено договір №018-01 про надання послуг з постачання мінеральних вод мінералопроводом (на вивіз) та для відбору в бюветах. Як вбачається з п.1.1 статуту та витягу з ЄДРЮО та ФОП, в подальшому Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство “Трускавецькурорт”

За умовами даного договору постачальник зобов’язався надавати споживачеві послуги з постачання мінеральної води в планових обсягах, визначених в п. 1.1 договору, а споживач зобов’язався одержувати і оплачувати їх.

Згідно із п. 2.2.1 споживач зобов’язався представляти акти споживання мінеральних вод з даними кількості фактично отриманої мінеральної води за звітний період у відділ експлуатації постачальника та довідки про фактичну кількість проведених відпочиваючими ліжко-днів у відділ розвитку комерційної інфраструктури та роботи з філіями постачальника не пізніше 2 числа кожного наступного за розрахунковим періодом місяця.

Позивач, як постачальник належним чином виконував взяті на себе договірні зобов’язання з постачання мінеральної води, що підтверджується довідками відповідача про фактичні ліжко-дні, актами на відпуск мінеральних вод та актами наданих послуг за період січень- червень 2014р. (а.с.14-31 ).

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за надані послуги проводяться відповідно до розцінок вказаних в калькуляції, яка погоджується із споживачем та є невід’ємною частиною договору. В додатку №1 до договору сторони погодили розцінки на послуги.

Як вбачається з актів наданих послуг, загальна вартість послуг наданих позивачем відповідачу в період січень- червень 2014р. становить 107270,93 грн (а. с. 26-31).

Відповідно до п. 3.4 договору сторони визначили, що оплата послуг проводиться споживачем на підставі виставлених рахунків постачальника шляхом безготівкового перерахування коштів до 10 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок постачальника, в наступному порядку:

- передоплата в розмірі 70% вартості фактичного обсягу за попередній розрахунковий період;

- остаточний розрахунок за фактичне споживання мінеральної води за попередній розрахунковий період.

З метою оплати відповідачем отриманих послуг, позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг. Зокрема, за період з січня по червень 2014 року позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 107270,93 грн (а.с.78-83).

Згідно з положеннями п. 2.2.2 відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за надані послуги відповідно до погоджених розцінок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач всупереч умов договору провів тільки часткову оплату за отриману мінеральну воду в сумі 2000,00 грн., у зв’язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 105270,93 грн.

Факт часткової оплати товару підтверджується довідкою позивача про надходження коштів по договору від 01.01.2014р. №018-01 (а.с 33).

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували факт наявності в нього заборгованості по оплаті отриманих від позивача мінеральних вод, не надано доказів погашення такої заборгованості.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.4 та п.3.7 договору у випадку порушення термінів розрахунків за надані послуги, постачальник нараховує покупцю пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За прострочення строків оплати отриманого товару, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 5121,60 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі в сумі 110392,53 грн. з яких: основна заборгованість – 105270,93 грн., пеня – 5121,60грн.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 2207,85 грн.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.526,530,612 ЦК України,ст.ст. 12,43, 49,82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Суховоля,61, код ЄДРПОУ 30439207) на користь Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт” (82200, Львівська область, м.Трускавець, бульвар Юрія Дрогобича,2, код ЄДРПОУ 30322940) - основну заборгованість – 105270,93 грн., пеню – 5121,60 грн., та судовий збір – 2207,85 грн.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.09.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.