Рішення № 40556364, 22.09.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "22" вересня 2014 р. Справа № 906/922/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мозговий О.П. - довіреність від 01.09.14р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" (смт. Чабани Київська область)

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" національної академії аграрних наук України" (с.Рихальське, Ємільчинський район, Житомирська область)

про стягнення 27546,99 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 25448,82 грн. - простроченого боргу за отриманий товар; 1393,67 грн. - пені; 664,50 -3% річних, всього - 27546,99 грн., посилаючись на укладений між сторонами договір купівлі - продажу від 08.01.2013 р. № 1880/13/218 ЗЧ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленнях про вручення поштового відправлення, а.с.94-95).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2013 року між ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" (продавець, позивач) та ДП "Дослідне господарство "Рихальське" національної академії аграрних наук України" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №1880/13/218/ЗЧ (а.с.15-17), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та своєчасно оплатити запасні частини для сільськогосподарської техніки, відповідно до погоджених сторонами рахунків-фактур та видаткових накладних (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець здійснює розрахунки за запчастини шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% вартості запчастин або відстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту фактичної передачі запчастин та підписання відповідних видаткових накладних.

При перерахуванні коштів покупцем на рахунок продавця необхідно обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату рахунку-фактури. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, продавець самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед продавцем в межах даного договору (п.3.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 95459,34грн., що підтверджується видатковими накладними №0000005332, №0000005335 від 05.03.2013р., №0000012181 від 12.04.2013р., №0000019210, №0000019213 від 14.05.2013р., №0000024554, №0000024558 від 03.06.2013р., №0000025548, №0000025565 від 05.06.2013р., №0000026429 від 10.06.2013р., №0000047422 від 16.08.2013р., №0000060382, №0000060386, №0000060391 від 08.10.2013р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.21-40).

Також на підставі усної домовленості позивач передав відповідачу товар (на підставі усної домовленості) згідно видаткової накладної №0000000605 від 11.01.2013р. на суму 1881,60грн. (а.с.19), яка повністю оплачена (а.с.74).

Відповідач за поставлений товар провів розрахунок частково (а.с.74-89). Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 25448,82грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% вартості запчастин або відстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту фактичної передачі запчастин та підписання відповідних видаткових накладних.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за поставлений товар на підставі договору в повному обсязі не провів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 25448,82грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до п.6.3 договору від 08.01.2013р. за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 1393,67грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що за порушення покупцем строків оплати, передбачених даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошових зобов'язань.

З розрахунку пені вбачається (а.с.5-6), що позивач неправомірно здійснив нарахування пені по видатковим накладним №000005332 від 05.03.2013р. та №000005335 від 05.03.2013р., які своєчасно відповідачем були оплачені.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 423,37грн. по видатковим накладним №000005332 та №000005335 від 05.03.2013р. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок пені здійснений по видатковим накладним №0000019213 від 14.05.2013р., №0000026429 від 10.06.2013р., №0000060391 від 08.10.2013., №0000060386 від 08.10.2013р., №0000060382 від 08.10.2013р. (поставка продукції здійснювалась на підставі договору від 08.01.2013р.) (а.с.6), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 970,30грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 664,50грн. 3% річних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач здійснює нарахування 3% річних у тому числі по видатковим накладним №000005332 та №000005335 від 05.03.2013р. , які відповідачем оплачені.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% складає 473,29грн., вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 191,21грн. необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 26892,41грн., з яких: 25448,82грн. основного боргу, 970,30грн. пені та 473,29грн. 3% річних.

В частині стягнення 423,37грн. пені та 191,21грн. 3% річних господарський суд відмовляє в позові.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" національної академії аграрних наук України" (11246, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Рихальське, вул.Леніна, 14, код 00729356)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" (08162, Київська область, смт. Чабани, вул.Машинобудівників, 5-А, код 30050930)

- 25448,82грн. основного боргу;

- 970,30грн. пені;

- 473,29грн. 3% річних;

- 1783,59грн. судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 423,37грн. пені та 191,21грн. 3% річних .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.09.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)