Постанова № 40556188, 02.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3060/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

представників позивача - Ляшенко О.О., Філатовій О.П.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (далі по тексту - ПАТ "АвтоКрАЗ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000201555/1328 від 23 червня 2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328 є неправомірним, оскільки відповідно до пункту 102.5 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування у випадках передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Зазначена норма не обмежує право продавця щодо повернення постачальнику попередньої оплати за товар. Крім того, вказував, що вищевказана норма стосується саме повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування з державного бюджету України внаслідок їх помилкової чи надлишкової сплати. Разом з тим, порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту внаслідок повернення коштів передбачений статтею 192 Податкового кодексу України, яка не передбачає обмеження в часі, виходячи з дати проведення попередньої оплати. А тому прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків проведеної документальної перевірки ПАТ "АвтоКрАЗ" з питань перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в ході якої встановлено завищення суми від'ємного значення (рядок 19) за березень 2014 року в сумі 795 000 грн. Зазначив, що якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податку - постачальник не може зменшити податкові зобов'язання. У зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0000201555/1328 від 23 червня 2014 року прийняте КОДПІ є правомірним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз" (код ЄДРПОУ 05808735) зареєстровано як юридична особа 24 червня 1996 року (а.с. 74-76).

Кременчуцькою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 04 червня 2014 року №1538/16-03-15-02-08/05808735 (а.с. 8-21), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 102.5 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та статті 257 Цивільного кодексу України від 01 січня 2003 року №435-IV (із змінами та доповненнями) завищено суму від'ємного значення (рядок 19) за березень 2014 року в сумі 795000 грн.

На підставі акту перевірки від 04 червня 2014 року №1538/16-03-15-02-08/05808735 КОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328 (а.с. 22), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 795000 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" Покупець та ВАТ "ХК АвтоКраз" Продавець 23 липня 2010 року укладено договір №0-2048-3-2 (а.с. 23-28), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для розморожування вагонів у середовищі інертних газів. Фінансові розрахунки між Сторонами виконуються на умовах попередньої оплати: передплата у розмірі 100% на протязі 60 діб з моменту підписання договору

На виконання умов договору "Торговий дім заводу "Прогрес" у грудні 2010 року, лютому 2011 року та березні 2011 року перерахував на банківський рахунок ПАТ "АвтоКраз" попередню оплату згідно Договору №0-2048-3-2 від 23 липня 2010 року(а.с.72-73).

Контрагентом - ПАТ "АвтоКраз" було виписано податкові накладні: від 29 грудня 2010 року №3101 на загальну суму 7000000 грн. (а.с. 29) та від 09 лютого 2011 року №54 на загальну суму 1000000 грн. (а.с. 30).

Разом з тим, позивачем у строк дії Договору, було здійснено поставку Продукції не в повному обсязі, у зв'язку із чим, 05 березня 2014 року було повернуто ТОВ "Торговий Дім заводу "Прогрес" кошти в сумі 10000000 грн. (згідно платіжних доручень №1963 на суму 7160682 грн. (а.с. 31) та №1964 на суму 2839318 грн. (а.с. 32)).

У зв'язку з цим ПАТ "АвтоКраз" був виписаний розрахунок №18 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накаладної від 29 грудня 2010 року №3101 (33) та розрахунок №17 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09 лютого 2011 року №54 (а.с. 34)

Дані розрахунки відображені у додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" до декларації позивача з ПДВ за березень 2014 року (а.с. 46-47).

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За приписами підпункту 192.1.1. пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Нормою пункту 192.3 статті 192 Податкового кодексу України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

За правилом статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на те, що частиною другою статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості посилання відповідача у акті перевірки від 04 червня 2014 року №1538/16-03-15-02-08/05808735 на статтю 257 Цивільного кодексу України.

Щодо правильності застосування норми пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України суд враховує наступне.

Згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно спірного податкового повідомлення-рішення підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. Положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ.

Крім того, зазначена вище норма податкового кодексу України регулює строки давності у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або подачі заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніше виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що зменшення сум податкових зобов'язань з ПДВ позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати відбулося у березні 2014 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення податку такого платника податку саме у березні 2014 року. Відповідно, право на відшкодування податку у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніш вказаного періоду. Саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починає відлік строк на подання заяви про відшкодування податку.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі обов'язок продавця відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі повернення ним передплати за товари (роботи). Тому висновки відповідача про порушення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "АвтоКраз" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1538/16-03-15-02-08/05808735 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 795000 грн. не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "АвтоКраз" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №7647 від 21 липня 2014 року при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "АвтоКрАЗ" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПАТ "АвтоКрАЗ" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області.

В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 23 червня 2014 року №0000201555/1328.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім/ гривень 20 /двадцять/ копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко