Рішення № 40556084, 18.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 р. Справа № 914/2480/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів,

до відповідача: Львівське комунальне підприємство №504 , м.Львів,

про стягнення заборгованості в сумі 18'750,10 грн. недоврахованої електричної енергії.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники сторін:

від позивача: Свідрик Г.Р.;

від відповідача: Янків І.М.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» подано позов до Львівського комунального підприємства №504 про стягнення заборгованості в сумі 18' 750,10 грн. недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 11.07.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 28.07.2014р. Ухвалою суду від 28.07.2014р. розгляд справи відкладався на 12.08.2014р. Ухвалою суду від 09.09.2014р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів. У судових засіданнях 12.08.2014р. та 09.09.2014р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 18.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі в сумі 18' 750,10 грн. недоврахованої електричної енергії. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач підключився до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, струмоприймачів поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. На підставі акту було прийнято рішення провести нарахування вартості недоврахованої електроенергії у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. (далі - Методика).

Відповідач у судовому засіданні 18.09.2014р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що акт від 11.01.2014р. про порушення правил користування електричною енергією є фіктивним, оскільки, головний інженер та директор відповідача 11.01.2014р. були відсутні на роботі. Також, позивач у порушення п.2.9 Методики не вилучив зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення. Крім того, відповідач вважає, що позивач при розрахунку суми стягнення неправомірно визначив кількість днів, за які можна нараховувати вартість недоврахованої електричної енергії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

18.06.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», постачальник) та Львівським комунальним підприємством №504 (споживач) було укладено договір №90444 про постачання електричної енергії з додатками №1-12 до договору. У подальшому в договір вносилися зміни.

Згідно з п.1 договору постачальник електричної енергії (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №9, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: відповідає межі балансової належності електромереж та електроустановок, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Відповідно до п.2.3.2 договору споживач зобов'язаний дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору, а згідно з п.2.3.5 забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем договору (п.3.1.4 договору).

Згідно з п.4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття або пошкодження пломб із засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку та інших умов, визначених методичниим рекомендаціями. Споживач не несе відповідальності перед постачальником у відповідності до вимог п.4.2.1-4.2.3 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (п.4.2.4 договору).

У пункті 2 акту про розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №11 до договору, зазначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на кабельних наконечниках. Споживач несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою 12119 ж/б по вул.Пасічній,45 та внутрішньобудинкові електромережі (п.4 акту). Споживач зобов'язаний забезпечити на своїй території охорону електромережі (п.7 акту).

11.01.2014р. комісією у складі інспектора Кокоцького Р.Б., інспектора Подольчака Т.Г., інспектора Матвіїва О.В., за участю уповноваженої особи споживача директора ЛКП №504 Пригоди О.Е. та головного інженера ЛКП №504 Краєвської М.В. було складено акт порушення правил користування електричною енергією (далі- правила КЕЕ) №026865, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 45 здійснив підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, струмоприймачів поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми облік; можливості повного обстеження приєднаних струмоприймачів немає; сходові майданчики 2-го під'їзду відключені від електропостачання. До акту про порушення правил КЕЕ було складено схему-додаток. В акті та схемі-додатку зазначено, що Краєвська М.В. відмовилася від підпису.

29.04.2014р. позивач направив відповідачу повідомлення про те, що відбудеться засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ за адресою: м.Львів, вул.Шевська,1, кім.1.

30.05.2014р. комісією Львівських міських електричних мереж по розгляду актів порушення ПКЕЕ було складено протокол №20а. Порушення - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, струмоприймачів поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку ПКЕЕ п.3.1, п.3.31, п.3.6, п.10.2. Рішення - провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати проведення технічної перевірки, але не більше трьох років по 11.01.2014р. Визначено облік не облікованої електроенергії і виписано споживачу додаткові розрахункові платіжні документи та рахунок №026865 від 30.05.2014р. за 52' 083 кВт*год на суму 18' 750,10 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

04.06.2014р. відповідач надіслав позивачу копію протоколу засідання комісії, додатку до протоколу та рахунок, що підтверджується копією фіскального чеку, який знаходится у матеріалах справи.

Докази погашення відповідачем боргу в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші природні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими природними ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

У пункті п.4.4 договору сторони визначили, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складення акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт. Аналогічні положення передбачено у п.6.41 правил КЕЕ. Оскільки акт підписаний трьома працівниками позивача, він є дійсним.

Як уже відзначалося, згідно п.4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою правил КЕЕ користування, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених методикою.

У п.6.42 правил КЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників

постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Згідно ст.235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з статтею 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.236 ГК України перелік санкцій не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 18' 750,10 грн. вартості недорахованої спожитої електроенергії, яке не було оскаржене відповідачем, є саме оперативно-господарською санкцією, яка згідно ч.3 ст.235 ГК України застосовується незалежно від вини відповідача.

Щодо твердження відповідача про неправильне визначення кількості днів у розрахунку вартості заборгованості суд відзначає наступне.

Відповідач вчинив порушення, яке підпадає під пп.7 п.2.1 Методики. Згідно п.2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W, кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою (2.7) Методики.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

У п.2.5 Методики, де передбачена формула 2.6, зазначається, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, кількість днів у періоді визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщотехнічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення

порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Позивач зазначає, що відповідач вчинив «інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості» і суд погоджується з даним твердженням, оскільки неправомірне підключення до електромережі відбулося у під'їзді №2 будинку, у той час, як засоби обліку електричної енергії знаходяться у під'їзді №1. Під час контрольного огляду, який проводився у під'їзді №1 виявити таке порушення (було вчинено у під'їзді №2) не було можливо, адже під час такого огляду згідно п.1.2 правил КЕЕ здійснюється тільки візуальне обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку.

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із змісту наведених норм, документально підтвердженого факту порушення правил та не оплати нарахованих відповідачу рахунків на суму 18' 750,10 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п.1.2, 6.42 Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження правил користування електричною енергією», ст.26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 219, 235, 236, 237 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства №504 (79038, м.Львів, вул.Пасічна, буд.64, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20822365) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131587) 18' 750,10 грн. недоврахованої електричної енергії та 1' 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 18.09.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 22.09.2014р.

Суддя Яворський Б.І.