Рішення № 40556016, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12945/14 03.09.14

За позовомПриватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" Додо Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"Провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5 639,52 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське " про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5 639,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року порушено провадження у справі № 910/12945/14, розгляд справи призначено на 28.07.2014 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/596 від 23.07.2014 року про призначення повторного автоматичного розподілу справи № 910/12945/14, справу № 910/12945/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014 року справу № 910/12945/14 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 03.09.2014 року.

03.09.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду міста Києва від 25.07.2014 року про призначення справи № 910/12945/14 до розгляду на 03.09.2014 року отримана відповідачем 31.07.2014 року, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0103029856811 від 30.07.2014 року.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.09.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3123419, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

18.02.2013 року по вул. Гетьмана - пров. Індустріальний в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю: застрахованого позивачем автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києві від 04.03.2013 року по справі № 3-1728\13.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був пошкоджений.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АВ/3399057.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню шкоди в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києві від 04.03.2013 року по справі № 3-1728\13 було встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Звіту № 46С/02/13 про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ від 26.02.2013 року та ремонтної калькуляції № 46С/02/13 від 26.02.2013 року, складеної за системою AUDATEX, вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в ДТП склала 5 639, 52 грн.

13.03.2013 року Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» було складено страховий акт № 1590, згідно якого страхове відшкодування складає 5 639, 52 грн.

Положеннями п. 12 договору № 31123419 від 17.12.2012 року передбачений порядок та строк оплати страхового премії, а саме: двома платежами: перша частина в розмірі 1273,00 грн. зараховується в строк до 17.12.2012 року, решта в сумі 1273,00 зараховується в термін до 17.03.2013 року.

У зв'язку з цим, позивач здійснив утримання несплаченого чергового платежу у розмірі 1273,00 грн., а решта суми страхового відшкодування у розмірі 4410,19 грн. була виплачена страхувальнику позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4068 від 11.04.2013 року.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність водія за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві " Страхове товариство «Іллічевське» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АВ/3399057.

Вказаним полісом № АВ/3399057 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю в розмірі 5 639, 52 грн.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « АСКА» (83052, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 100, ідентифікаційний код 13490997) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 5 639, 52 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять грн.. 52 коп.) відшкодування шкоди в порядку регресу, 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 08.09.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська