Рішення № 40555688, 22.09.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О..;

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю відповідачки та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Ради садівничого товариства масиву «Борковський» Рівненського району на рішення Рівненського районного суду від 19 серпня 2014 року у справі за позовом Ради садівничого товариства масиву «Борковський» Рівненського району до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги,

в с т а н о в и л а :

17 січня 2014 року Рада садівничого товариства масиву «Борковський» Рівненського району звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги.

Рішенням Рівненського районного суду від 19 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач посилався на те, що актом комісії Ради садівничого товариства масиву «Борковський» № 4 від 18 вересня 2013 року було встановлено факт самовільного підключення садового будинку відповідачки на АДРЕСА_1, до електричної мережі поза приладом обліку. У зв'язку з цим ним було складено акт № 1 від 18 вересня 2013 року про порушення відповідачкою Правил користування електроенергією та зроблено розрахунок збитків, заподіяних електропостачальнику, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року.

Своїми неправомірними діями відповідачка завдала шкоди електропостачальнику ПАТ «АЕС Рівнеенерго» на суму 2315,48 грн., яку позивач відшкодував ПАТ «АЕС Рівнеенерго», що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Покликаючись на ці обставини, позивач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та безпідставності.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

З договору про постачання електричної енергії № 1-2/200 від 12 грудня 2005 року, укладеного між ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго» (правонаступником якого є ПАТ «АЕС Рівнеенерго») і Садівничим товариством масив «Борковський» вбачається, що ЗАТ «Ей-І-ЕС Рівнеенерго» зобов'язалося постачати позивачу електричну енергію, а споживач зобов'язався сплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а. с. 13-17 ).

15 лютого 2011 року між позивачем і відповідачкою було укладено договір № 247 про користування електричною енергією, за яким позивач як енергопостачальник зобов'язався постачати відповідачці на АДРЕСА_1 електричну енергію в необхідних обсягах, а споживач оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (а. с. 19-22).

Відповідно до умов укладених договорів та вимог п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року (далі Правил), споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача, невідкладно повідомляти про недоліки в роботі приладу обліку, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та обладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної енергії і т.д.

Пунктом 9 Правил, а також розділом 3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р., встановлено, що споживання електроенергії повинно здійснюватися через прилади обліку.

Пунктом 48 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Листом НКРЕ № 2086/26/47-13 від 26.03.2013 роз'яснено, що питання користування електричною енергією, розрахунків за спожиту електричну енергію, питання технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, припинення електропостачання споживачам населеного пункту регулюються установчими документами садового товариства. При цьому розрахунки за спожиту електричну енергію (втрати електричної енергії, порядок та процедура розрахунків тощо) між членами садового товариства та СТ регулюються установчими документами СТ, розрахунки за спожиту електричну енергію між енергопостачальником та СТ мають проводитись відповідно до умов договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 1.5. Статуту Ради садівничих товариств масиву «Борковський» встановлено, що товариство як споживач має право закупівлі електроенергії в обленерго, на розподіл її між членами садового товариства згідно договору та здійснення контролю за використанням і оплатою електроенергії членами товариства (а. с. 45-54).

Рішенням зборів уповноважених Ради садівничих товариств масиву «Борковський» № 13 від 22 квітня 1999 року створено комісію для відстеження процесу енергопостачання з метою унеможливлення крадіжок та інших порушень в електрокористуванні (а. с. 55-56).

Згідно з актом Ради садівничого товариства масив «Борковський» від 18 вересня 2013 року на АДРЕСА_1, було виявлено підключення дачного будинку відповідачки за вказаною адресою до лінії електропередач поза приладами обліку (а. с. 4, 5, 7-8).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка визнала, що під час проведеної позивачем 18 вересня 2013 року перевірки дійсно було встановлено, що незважаючи на викручування запобіжних електричних пробок в її приладі обліку, подача електричної енергії в належний їй дачний будинок не припинилася і продовжувала здійснюватися.

Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Згідно з п. 53 Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення /зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності/; за тарифами/цінами/ для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

З розрахунку нарахування відшкодування за несанкціонований відбір електроенергії поза лічильником вбачається, що сума збитків, завданих позивачу відповідачкою, становить 2 315,48 грн. (а. с. 9).

Зазначений розрахунок відповідачкою не спростований.

Як видно з платіжного доручення № 378 від 25 вересня 2013 року позивач сплатив ПАТ «АЕС Рівнеенерго» 2315,48 грн. шкоди, яка була заподіяна відповідачкою енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином право зворотної вимоги до винної особи має особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки відповідачка не довела відсутності своєї вини у невиконанні перед позивачем покладеного на неї нормативними актами та договором зобов'язання та належним чином не спростувала суми збитків, що підлягають стягненню з неї на користь садового товариства, колегія суддів, зважаючи на передбачену законом презумпцію винуватості боржника та принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві, що визначений ст. 10 ЦПК України, приходить до висновку про те, що позовні вимоги Ради садівничого товариства масиву «Борковський» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного рішення місцевого суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, через що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 611, 614, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Ради садівничого товариства масиву «Борковський» Рівненського району задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду від 19 серпня 2014 року скасувати.

Позов Ради садівничого товариства масиву «Борковський» Рівненського району до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ради садівничого товариства масиву «Борковський» 2315 (дві тисячі триста пятнадцять) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ради садівничого товариства масиву «Борковський» 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. понесених судових витрат у справі.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: