Постанова № 40555049, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4418/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним дій та стягнення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним дій та стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів не з'явивлися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, з постановленням в цій частині нової постанови, про відмову в задоволенні позову, а апеляційну скаргу скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», на підставі зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., Додаткової угоди № 36 від 05.10.2011 р. до зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., Інвойсу № SM-36/1-2008 від 12.10.2011р., Інвойсу № SM-36/2-2008 від 12.10.2011р., Інвойсу № SM-36/3-2008 від12.10.2011 р., Інвойсу № SM-36/4-2008 від 12.10.2011р., Коносамента № 1 від 12.10.2011р., коносамента № 2 від 12.10.2011р., Коносамента № 3 від 12.10.2011р., Коносамента № 4 від 12.10.2011р., Генерального Акта від 20.10.2011р. та Акта-повідомлення № 1 від 20.10.2011р., через Іллічівський морський торгівельний порт був імпортований на територію України соєвий шрот, виробництва Бразилії в кількості 1 688 700,00 кг за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 0%.

17 листопада 2011 року Відділом митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці прийняті рішення № КТ-500-0062-2011, № КТ-500-0063-2011 та № КТ-500-0064-2011 про визначення іншого коду УКТ ЗЕД даному товару, а саме: 2308 00 90 00 (неоднорідна суміш на основі оболонок соєвих бобів з не видаленою з них олією), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 20%.

19 січня 2012 року Південною митницею, згідно вантажних митних декларацій № 500040403/2012/000230, №500040403/2012/000231, №500040403/2012/000232 та № 500040403/2012/000233 від 19.01.2012р., здійснено митне оформлення імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 2308 00 90 00, внаслідок чого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп- Україна» сплатило ввізне мито в розмірі 1 424 794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 1 709 753,80 грн.

Частина сплаченого ПДВ, в розмірі 284 958,96 грн., була нарахована відповідно п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України на суму ввізного мита (1 424 794, 83 грн.), яка включається до бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України.

25 січня 2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 2а-19262/11/2670 за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до Південної митниці, за участю Прокуратури м. Києва про визнання нечинними рішень про визначення коду товару, - у задоволенні позову відмовлено.

01 жовтня 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 2а-19262/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 р. скасовано та постановлено нову, якою позов ТОВ «Аскоп-Україна» задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення Відділу митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці про визначення коду товару № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011 р., № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011р. та № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/54307/13 від 05 листопада 2013 року Південній митниці Міндоходів відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013р.

Внаслідок протиправного визначення Південною митницею іншого коду УКТ ЗЕД імпортованому підприємством товару, ТОВ «Аскоп-Україна» надмірно сплатило ввізне мито в розмірі 1 424 794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

30 січня 2014р. ТОВ «Аскоп-Україна» направило цінним листом з описом вкладення на адресу Південної митниці Міндоходів заяву (вих. № 59/01 від 29.01.2014р.) про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

Митний орган, у встановлений строк, висновок про повернення товариству суми надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

При цьому, Південна митниця листом від 05.03.2014р. за № 3308/15-70-52 відмовила ТОВ «Аскоп-Україна» у поверненні надмірно сплаченої суми ввізного мита та податку на додану вартість, мотивуючи відмову тим, що підприємство не зверталося з такою вимогою до суду при оскарженні рішення митного органу про визначення імпортованому товару іншого коду УКТ ЗЕД і така вимога судом не розглядалася.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначено Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (надалі - Порядок N 618).

Згідно з положеннями статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Вищезазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої розділу ІІІ Порядку N 618, відповідно до якої, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звертався до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених сум ввізного мита та податку на додану вартість.

Проте, скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України, було відмовлено позивачу у поверненні вищезазначених сум з тих підстав, що позивач не звертався до суду із такою вимогою при оскарженні рішення митного органу про визначення імпортованому товару іншого коду УКТ ЗЕД і така вимога судом не розглядалася, що суд вважає таким, що вчинено всупереч положенням чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За статтею 27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні, а тому дії Південної митниці Міндоходів щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість є протиправними.

Щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених митних платежів за оспорюваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з аналізу положень статей 53 - 57 Митного кодексу України, вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічна висновок відображений в Постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 року по справі №21-439а13 (номер в ЄДРСР 36475586) .

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи рішення в частині стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого візного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податоку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн., фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв функцію митного органу.

Оскільки судом першої інстанції допущено частково неправильне застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, то постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 284 958,96 грн., та візного мита у розмірі 1 424 794,83 грн. - підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу скарги Південної митниці Міндоходів та зборів України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» сум надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 284 958,96 грн., та візного мита у розмірі 1 424 794,83 грн., - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.