Ухвала суду № 40555028, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3618/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Валентина, ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 30 травня 2014 року №0003732206.

Позов обґрунтовано тим, що товариство отримало попередньо оплачений товар в межах дев'яносто денного строку, отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 р. у цій справі позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 30 травня 2014 року №0003732206.

Суд першої інстанції виходив з того, що, товариство не допускало порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки товар перетнув митний кордон України 17.02.2014р., що підтверджується відміткою «під митним контролем» Чопської митниці, тобто в межах граничного строку.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що припиняти обчислення визначеного законом строку для завершення імпортної операцій слід не в день фактичного перетину товаром митного кордону України, а у день завершення митного оформлення товару, підтвердженням чого є відмітки митного органу на вантажно-митній декларації. У задоволені позову просив відмовити повністю та здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області 31.01.2014 р. проведено перевірку позивача з питань дотримання товариством вимог валютного законодавства у взаєморозрахунках з нерезидентом AIR SYSTEM SRL по контракту від 16.09.2013 р. № 773 за період діяльності з 20.11.2013р. по 18.03.2014р., за результатами якої складено Акт від 19.05.2014р. № 1949/10-07-22-06/20612125.

В акті зазначено, що товар, який повинен був надійти за контрактом, укладений між позивачем та SYSTEM SRL № 773 від 16.09.2013р. протягом дев'яносто днів від дня проплати - 20.11.2013, надійшов до позивача лише 18.03.2014р., підтверджується вантажно-митною декларацією від 18.03.2014 № 125130005/2014/54/55/180314 на загальну суму 26000,00 євро.

Податковим органом зроблено висновок, що вищевказане свідчить про порушення позивачем, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», дев'яносто денного строку на отримання товарів, проплата за які відбулась на умовах авансових платежів.

У відповідності до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідачем нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків, тобто на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 № 0003732206, яким нараховане грошове зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 26050,73 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до постанови Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оплати товару.

Згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013 між ТОВ ВКФ «Валентина, ЛТД» (покупець) та «SYSTEM SRL» (продавець) укладено контракт №773 за ціною 52000,00 євро, відповідно до умов якого продавець продавав, а покупець (позивач) придбавав на умовах франко-завод в Італії, згідно з Інкотермс 2010, обладнання. Згідно із умовами контракту, поставка товару повинна здійснюватись банківським переказом у розмірі 26000,00 євро - у якості авансового платежу та 26000,00 євро - перед поставкою товару, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 5.

20.11.2013р. позивачем, на рахунок контрагента перераховано у вигляді авансових платежів кошти за товар у розмірі 26000,00 євро, що підтверджено платіжним дорученням від 20.11.2013 (а.с. 54-56)

Фактично товар надійшов до позивача 17.02.2014р., що підтверджено відповідним митним забезпеченням на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) (а.с. 26).

18.03.2014, після завершення митного оформлення, товар був пропущений митним органом через митний кордон України, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 18.03.2014р. № 125130005/2014/54/55/180314 на загальну суму 26000,00 евро.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що відповідачем помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем», з поняттям «пропуск товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення і підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

Згідно матеріалів справи товариство отримало попередньо оплачений товар в межах дев'яносто денного строку, встановленого чинним законодавством.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції, що товариство не допускало порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.05.2014 №0003732206 прийняте безпідставно та підлягає скасуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Валентина ЛТД" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.