Рішення № 40554798, 16.09.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.2014 Справа № 920/1124/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗ-МОТОРС",

м. Суми;

до відповідача: D.C.INTERNATIONAL SAGL, SWITZERLAND;

про стягнення 1 009 963 грн. 12 коп.,

за зустрічним позовом: D.C.INTERNATIONAL SAGL, SWITZERLAND;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗ-МОТОРС", м. Суми;

про визнання контракту недійсним,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Турченко С.П., довіреність б/н від 14.07.2014 року;

ОСОБА_4 - адміністративний директор.

За участю секретаря судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

В судовому засіданні 14.07.2014 року судом оголошувалась перерва у розгляді справи.

Суть спору: відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 1 009 963 грн. 12 коп. за неналежне виконання умов контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" в особі директора Гладенко І.В. та D.C.INTERNATIONAL SAGL в особі директора ОСОБА_4.

Відповідач подав зустрічний позов, в якому заперечує факт укладення контракту № 22/01-2014 від 22.01.2014 року та просить суд визнати його недійсним.

Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні надали додаткові документи для долучення до матеріалів справи (клопотання від 16.09.2014р.).

Також представник відповідача за первісним позовом подав заяву б/н від 16.09.2014 року, в якій відмовився від проведення судової експертизи у зв'язку із неподанням позивачем оригіналу контракту. За таких обставин відповідач просить суд розглянути справу по суті.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду від 26.08.2014р., в тому числі письмове пояснення директора Гладенко І.В. щодо обставин підписання контракту, суду не подав.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені всі належні умови для надання доказів по справі в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом, дослідивши й оцінивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду із позовом, в якому просить суд на підставі контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" в особі директора Гладенко І.В. та D.C.INTERNATIONAL SAGL в особі директора ОСОБА_4, стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 009 963 грн. 12 коп.

28.03.2014 року додатковою угодою до п. 4.1. контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року внесено зміни щодо порядку проведення розрахунків.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач порушив умови укладеного контракту щодо своєчасної та повної оплати поставленного товару.

Зокрема, як зазначає позивач, 27.03.2014 року відповідачу поставлено обладнання на загальну суму 85 000 дол. США відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною контракту.

На підтвердження факту поставки обладнання позивач наддав вантажну митну декларацію, CMR накладну та сертифікат № 1, що є невід'ємним додатком до страхової угоди (а.с. 11-12).

Позивач зазначає, що станом на 26.06.2014р. відповідач - D.C.INTERNATIONAL SAGL, не розрахувався за поставлений товар, тоді як пунктом 4.1. контракту, з урахуванням внесених змін, оплата поставленного товару здійснюється протягом 90 календарних днів від дати відвантаження товару.

Відповідач за первісним позовом у зустрічному позові просить суд визнати недійсним контракт № 22/01-2014 від 22.01.2014 року, посилаючись на те, що підпис, який міститься в контракті, Пан ОСОБА_4 від імені та в інтересах D.C.INTERNATIONAL SAGL не вчиняв, а отже волевиявлення відповідача на укладення контракту відсутнє. Представник позивача також зазначає, що D.C.INTERNATIONAL SAGL не отримувало жодних товарів від позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства України, вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні первісного позову необхідно відмовити з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" в особі директора Гладенко І.В. (продавець) та D.C.INTERNATIONAL SAGL в особі директора ОСОБА_4 (покупець) укладено контракт № 22/01-2014 ВЭД. Згідно виписки з Єдиного дердавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівник ТОВ "Метангаз-Моторс" Гладенко І.В. має право від імені юридичної особи підписувати договори без довіреності. Разом з тим, повноваження ОСОБА_4 щодо укладання договорів від імені юридичної особи не визначені ні статутом ТОВ D.C. Інтернешнл, ні торговельним реєстром.

Відправником вантажу визначено ТОВ «Метангаз-Моторс», а одержувачем - ТОВ «OQQO'RG'ON-EKOGAZ» (Узбекистан) (п. п. 1.4, 1.5 контракту). Згідно п. 3.1 контракту базисна умова поставки - CIP (Фрахт/перевезення і страхування оплачені до...) м. Ташкент, Узбекистан, згідно «ІНКОТЕРМС - 2010».

Відповідно до умов контракту покупець зобов'язаний повідомити покупця про виконане відвантаження товару протягом 48 годин від дати відвантаження та надіслати факсом чи електронною поштою копії наступних документів: CMR накладна, рахунок-фактура, упаковочний лист, страховий поліс, сертифікат походження (п. 3.3. контракту).

Датою поставки відповідно до 3.5 контракту вважається дата оформлення вантажної митної декларації Узбекистан.

Місцем укладання контракту є м. Суми, Україна, а пунктом 9.1 контракту при вирішенні спорів сторони обрали застосування матеріального та процессуального права України.

Відповідно до статті 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що пан ОСОБА_4 є підлеглим D.C.INTERNATIONAL SAGL (Товариства з обмеженою відповідальністю DC Інтернешнл) в якості відповідального за торгівлю, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 39). Генеральною довіреністю від 14.07.2014 року, яка долучена до матеріалів справи, ОСОБА_4 уповноважений представляти інтереси D.C.INTERNATIONAL SAGL (ТОВ DC Інтернешнл).

В судовому засіданні пан ОСОБА_4 заперечив факт укладення контракту від 22.01.2014 року № 22/01-2014 ВЭД з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗ-МОТОРС" та стверджує, що не підписував його і вперше оглянув контракт в залі судового засіданн.

Також, для огляду в судовому засіданні Пан ОСОБА_4 надав оригінал паспорту НОМЕР_1, виданого 13.04.2007 та дійсного до 12.04.2017, в якому відсутня відмітка про перебування його на території України у січні 2014р. Копія паспорту долучена судом до матеріалів справи (а.с. 63-65).

Представник D.C.INTERNATIONAL SAGL заявляв клопотання від 05.08.2014 року про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також просив суд витребувати у позивача за первісним позовом оригніали контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року, специфікації та додаткової угоди до контракту, оскільки вказані документи відсутні у відповідача за первісним позовом.

Ухвалами від 18.08.2014р. та 26.08.2014р. суд витребував у ТОВ "МЕТАНГАЗ-МОТОРС" відзив на зустрічний позов та оригінал контракту, однак позивач за первісним позовом витребувані судом документи не подав.

У зв'язку із неподанням позивачем за первісним позовом оригіналу контракту та відмовою від проведення судової експертизи представника відповідача, призначення судової експертизи є неможливим та недоцільним.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів наявності у ОСОБА_4 повноважень укладати та підписувати договори від імені ТОВ D.C. Інтернешнл. Зокрема, про право укладати договори від імені юридичної особи не зазначено ні в статуті ТОВ D.C. Інтернешнл, ні в торговельному реєстрі.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами (стаття 218 Цивільного кодексу України).

Своє заперечення факту укладання контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року та вчинення підпису пан ОСОБА_4 підтверджує даними свого паспорту, в якому відсутній штамп з відміткою про прибуття до України у січні місяці 2014р.

Представники позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні також пояснили, що контракт № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014р. та додаток до нього були підписані ОСОБА_4, тоді як уповноваженою особою D.C.INTERNATIONAL SAGL є ОСОБА_3, однак підписи останнього у контракті та додатку до нього відсутні.

У відповідності до ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Суд, керуючись ст. ст. 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України вважає, що оригінал паспорту НОМЕР_1, виданий пану ОСОБА_4 13.04.2007 та дійсний до 12.04.2017, є належним та допустимим доказом того, що контракт № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014р. не міг бути підписаний власноручно ОСОБА_4, оскільки останній не перетинав кордон України і не знаходився на території України у січні 2014р.

Таким чином, волевиявлення D.C.INTERNATIONAL SAGL на підписання контракту відсутнє, оскільки ні уповноважена особа ОСОБА_3, ні пан ОСОБА_4 не підписували спірний контракт. Крім того, спірний контракт не був спрямований на настання реальних наслідків, оскільки жодні товари не були отримані D.C.INTERNATIONAL SAGL.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та спростування факту підписання контракту, зустрічний позов про визнання контракту № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014р. недійсним підлягає задоволенню на підставі ч. ч. 3-5 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, оскільки контракт № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014р. визнаний судом недійсним, останній не породжує для сторін правочину жодних прав та обов'язків, тому у позивача за первісним позовом відсутнє право вимагати від відповідача сплати грошових коштів згідно контракту.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні первісного позову суд відмовляє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗ-МОТОРС", зобов'язаний відшкодувати позивачу за зустрічним позовом судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 43, 22, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати недійсним контракт № 22/01-2014 ВЭД від 22.01.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" в особі директора Гладенко І.В. та D.C.INTERNATIONAL SAGL в особі директора ОСОБА_4.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗ-МОТОРС" (40020, м. Суми, вул. Курська, 147 код ЄДРПОУ 06712351) на користь D.C.INTERNATIONAL SAGL (Piazza Indipendenza 1, 6830, Chiasso (Switzerland)) судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.09.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова