Ухвала суду № 40554697, 16.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/13240/13 16.09.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Український пожежний концерн «Укрпожсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»

про стягнення 602 052,38 грн.,

За розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»

на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржника): Матківський Т.О (представник за довіреністю від 22.04.2014р.);

від Державної виконавчої служби: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Український пожежний концерн «Укрпожсервіс» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» (надалі також - відповідач, заявник) суми в розмірі 602 052,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р. позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013р. було змінено та стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 330 000,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 660,00 грн., три відсотки річних у розмірі 7 431,78 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 742,00 грн.

06.03.2014р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. було залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2014р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» про розстрочку виконання рішення суду було залишено без задоволення.

24 червня 2014р. судом отримано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою від 26.06.2014р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» було повернуто без розгляду.

08 липня 2014 року судом повторно отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві у якій скаржник просить: - відновити строк на оскарження дій державного виконавця; - визнати дії державного виконавця щодо арешту коштів на поточних рахунках протиправними; - визнати неправомірною постанову державного виконавця від 16.05.2014р. ВП №42553733 про арешт коштів боржника та ВП №43350105 (зведене) від 16.05.2014р. на підставі яких накладено арешти на всі рахунки та грошові кошти боржника; - скасувати постанови про арешт коштів боржника від 16.05.2014р.; - зобов'язати державного виконавця зняти арешти з грошових коштів, які знаходяться на рахунках згідно наведеного переліку; - зобов'язати державну виконавчу службу повернути незаконно списані кошти на рахунок боржника в сумі 54 477,27 грн.; - зобов'язати державну виконавчу службу видати відповідну постанову про зняття арешту з рахунків та надати інформацію про зняття арештів з вищезазначених рахунків.

Скарга обґрунтована тим, що 26.06.214р. з рахунку відповідача в ПАТ «ВТБ Банк» були списані грошові кошти по провадженню з виконання наказу №910/13240/13, включаючи послуги ВД Виконавчої служби. Однак, в подальшому державним виконавцем не було знято арешту з рахунків. Як зазначено в скарзі, 16.06.2014р. відповідач дізнався, що державний виконавець Мироненко Н.М. при проведенні виконавчих дій виніс постанову про арешт коштів боржника та здійснив арешт коштів на суму 974 475,15 грн., що перевищує суму стягнення за даною справою. Також у іншій справі за позовом ОСОБА_2 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ була винесена ухвала від 12.05.2014р. про зупинення виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2014р. та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 08.04.2014р. Окрім того, Господарським судом міста Києва в справі №910/22474/13 було винесено ухвалу від 05.06.2014р., якою суд розстрочив виконання рішення суду та ухвалив сплачувати по 80 000,00 грн. щомісячно протягом 6 місяців. Однак, як зазначає скаржник, державний виконавець не дивлячись на зазначені обставини виніс постанову про повторний арешт коштів боржника. 25.06.2014р. державним виконавцем відкликано платіжні вимоги.

Також в скарзі зазначено, що у зв'язку з накладенням державним виконавцем арешту на кошти боржника робота підприємства заблокована, а тому дії державного виконавця є незаконними.

Окрім того, скаржник просить суд відновити строк на оскарження дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» яку доведено до господарських судів інформаційним листом Вищого господарського суду України від 19.03.2004р. №01-8/491 «Про постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Дослідивши матеріали справи та надані до заяви докази, судом ухвалено поновити відповідачу строк на оскарження дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП№42553733 від 16.05.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/13240/13 було призначено на 19.08.2014р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Паламар П.І. від 19.08.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/13240/13 для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві передано судді Коткову О.В.

Ухвалою від 19.08.2014р. суддею Котковим О.В. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в справі №910/13240/13 було прийнято до свого провадження та призначено до слухання на 16.09.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камаз" на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в справі №910/13240/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М. у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою від 09.09.2014р. суддею Морозовим С.М. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в справі №910/13240/13 було прийнято до свого провадження та призначено до слухання на 16.09.2014р.

В судове засідання 16.09.2014р. представники позивача та державної виконавчої служби не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Від державної виконавчої служби до суду надійшли заперечення на скаргу відповідача. Відповідно до змісту наданих заперечень, державна виконавча служба повідомляє суд, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист №320/10016/13-ц, виданий 16.04.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «ТД «Камаз» боргу в розмірі 13 650 000,00 грн. та судових витрат в розмірі 3 441,00 грн. 25.04.2014р. державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень. 07.05.2014р. до установ банків було направлено платіжні вимоги на списання коштів. 13.05.2014р. та 15.05.2014р. на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 1 000742,47 грн. 15.05.2014р. до відділу надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 12.05.2014р., якою виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2014р. та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 08.04.2014р. - зупинено. 19.05.2014р. державним виконавцем винесені постанови про зупинення виконавчих проваджень. Стягнуті кошти знаходяться на депозитному рахунку відділу. Окрім того, як зазначено у запереченнях, на виконанні у відділі перебувають інші виконавчі провадження з виконання рішень судів про стягнення коштів відносно боржника ТОВ «ТД «Камаз» (зведене ВП №43350105) на загальну суму 3 985 733,78 грн. 16.05.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах загальної суми боргу, виконавчого збору та витрат. 06.06.2014р. 25.06.2014р. до установ банків направлені платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків. 24.06.2014р. та 26.06.2014р. на депозитний рахунок відділу надійшла сума в розмірі 433 844,42 грн., з яких: 344 833,78 грн. на користь ПАТ УПК Укрпожежсервіс, 34 483,37 грн. на користь держави (виконавчий збір), 100,00 грн. неа користь держави (витрати), 10 900,00 борг на користь держави, 1 090,00 грн. на користь держави (виконавчий збір), 50,00 грн. на користь держави (витрати), 42 387,27 грн. на користь держави (виконавчий збір). Залишок до сплати становить 10 612,73 грн. 04.07.2014р. державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з грошових коштів боржника у межах суми 974 457,15 грн. 07.07.2014р. державним виконавцем надані розпорядження щодо перерахування стягнутої суми боргу на банківські реквізити стягувачів та на користь держави. Таким чином, підстав для повернення списаних коштів в сумі 54 477,27 грн. на рахунок боржника немає.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка божника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та скаргу відповідача у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження») а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії постанови про відкриття виконавчого провадження №42553733 від 20.03.2014р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві з метою примусового виконання наказу суду №910/13240/13 від 06.03.2014р. було відкрито виконавче провадження.

В подальшому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві 16.05.2014р. винесено постанову про арешт коштів боржника в зв'язку з неоплатою боржником, у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання, заборгованості згідно виконавчого документа.

Оскаржуючи бездіяльність державного виконавця відповідач посилається, зокрема, на виконавчі провадження з виконання судових наказів в інших справа, а також на те, що дії державного виконавця суперечать нормам діючого законодавства.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. (ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з матеріалами справи, що також випливає з пояснень державного виконавця, задля виконання зведеного виконавчого провадження, останнім було вжито таких заходів:

25.04.2014р. державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

07.05.2014р. до установ банків було направлено платіжні вимоги на списання коштів.

13.05.2014р. та 15.05.2014р. на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 1 000742,47 грн.

15.05.2014р. до відділу надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 12.05.2014р., якою виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2014р. та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 08.04.2014р. - зупинено.

19.05.2014р. державним виконавцем винесені постанови про зупинення виконавчих проваджень. Стягнуті кошти знаходяться на депозитному рахунку відділу.

Окрім того, на виконанні у відділі перебувають інші виконавчі провадження з виконання рішень судів про стягнення коштів з боржника ТОВ «ТД «Камаз» (зведене ВП №43350105) на загальну суму 3 985 733,78 грн.

16.05.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах загальної суми боргу, виконавчого збору та витрат.

06.06.2014р. 25.06.2014р. до установ банків направлені платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків.

24.06.2014р. та 26.06.2014р. на депозитний рахунок відділу надійшла сума в розмірі 433 844,42 грн., з яких: 344 833,78 грн. на користь ПАТ УПК Укрпожежсервіс, 34 483,37 грн. на користь держави (виконавчий збір), 100,00 грн. неа користь держави (витрати), 10 900,00 борг на користь держави, 1 090,00 грн. на користь держави (виконавчий збір), 50,00 грн. на користь держави (витрати), 42 387,27 грн. на користь держави (виконавчий збір). Залишок до сплати становить 10 612,73 грн.

04.07.2014р. державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з грошових коштів боржника у межах суми 974 457,15 грн.

07.07.2014р. державним виконавцем надані розпорядження щодо перерахування стягнутої суми боргу на банківські реквізити стягувачів та на користь держави.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства та встановивши порядок здійснення виконавчого провадження державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління у м. Києві в межах виконання наказу №910/1340/13 від 06.03.2014р., судом встановлено, що дії державного виконавця відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», яке застосовується до дій вчинених під час здійснення виконавчого провадження і не можуть бути кваліфіковані судом як протиправні чи незаконні.

Посилання відповідача на той факт, що накладення на рахунки останнього арешту блокує його роботу, не може бути розцінено судом як підстава скасування постанови про арешт коштів боржника, оскільки перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі, згідно чинного законодавства, є обставинами, що ускладнюють виконання рішення, а не породжують за собою наслідків у вигляді визнання дій державного виконавця незаконними та скасування винесеної ним в межах Закону України «Про виконавче провадження» постанови про арешт коштів боржника.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, дії вчинені державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління у м. Києві 16.05.2014р., правомірні та такі, що вчинені у відповідності до норм діючого законодавства.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскарження дій державного виконавця щодо виконання судових наказів в межах інших справ, під час розгляду скарги в даній справі, діючим законодавством не передбачено.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, згідно норми ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення, прийняте судом, приймається за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

У відповідності до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивачем не обґрунтовано неправомірності винесення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві постанови про арешт коштів боржника ВП №42553733 від 16.05.2014р. щодо виконання наказу суду №910/13240/13 від 06.03.2014р., скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз» на дії відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві в справі №910/13240/13.

2. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов