Рішення № 40554025, 18.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2014 р.

Справа № 903/17/14

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод"

про стягнення 749 746 грн. 90 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ПАТ "Гнідавський цукровий завод" 749 746 грн. 90 коп., в т. ч. 650 518 грн. 89 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 54 287 грн. 92 коп. пені, 650 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 44 289 грн. 57 коп. 3% річних та судові витрати по справі в сумі 14 995 грн. 00 коп.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманого згідно актів приймання - передачі природного газу.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.03.2014 року позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Гнідавський цукровий завод" задоволено, рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 року скасовано, прийнято нове рішення, згідно якого у позові ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014 року рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року по справі № 903/17/14 в частині вирішення спору щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені скасовано з передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Кравчук Антоніні Михайлівні.

17.09.2014 року у судовому засіданні сторони погодили, що днем, з якого починається прострочення, вважається 06.10.2011 року.

Представник позивача зазначив, що нарахування санкцій, при наявності доказів отримання ним вимоги відповідача від 17.12.2010 року № 484 про повернення коштів здійснюється до 05.12.2011 року, коли надійшов лист відповідача від 01.12.2011 року № 560 про зарахування коштів. При відсутності таких доказів - з моменту отримання 29.02.2012 року заяви ПАТ "Гнідавський цукровий завод" про зарахування однорідних вимог № 169 від 24.02.2012 року, так як лист № 560 від 01.12.2011 року слід вважати вимогою про оплату відповідно до ст. 530 ЦК України.

Представник відповідача, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 19.08.2014 року, днем зарахування зустрічних вимог вважає 05.12.2011 року, тобто день отримання позивачем листа № 560 від 01.12.2011 року.

У судовому засіданні 17.09.2014 року оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України до 18.09.2014 року до 12 год. 00 хв. для подання сторонами доказів направлення/отримання вимоги про оплату до 01.12.2011 року.

18.09.2014 року у судове засідання сторони не з'явились, витребувних судом документів не подали.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

5 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки природного газу № 06/11-1502.

Заборгованість відповідача згідно даного договору складала 650 518 грн. 89 коп.

Відповідач 01.12.2011 року направив позивачу лист № 560 про зарахування переплати коштів за 2010 рік по договору поставки природного газу від 18.10.2010 року № 06/10-1626 в сумі 650 518 грн. 89 коп. у рахунок оплати за природний газ по договору поставки природного газу від 05.09.2011 року № 06/01-1502, який отриманий позивачем 05.12.2011 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4302200310471 (а.с. 71).

Проте, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 749 746 грн. 90 коп. боргу за договором від 05.09.2011 року № 06/11-1502, в т. ч. 650 518 грн. 89 коп. основного боргу, 54 287 грн. 92 коп. пені за період з 06.10.2011 року по 23.03.2012 року, 650 грн. 52 коп. інфляційних втрат з листопада 2011 року по листопад 2013 року, 44 289 грн. 57 коп. 3% річних з 06.10.2011 року по 30.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.03.2014 року позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 року скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2014 року рішення Господарського суду Волинської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 у справі № 903/17/14 в частині вирішення спору щодо стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, пені - скасовано. Справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області. В решті постанову залишити без змін.

Залишаючи в силі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 в частині стягнення 650 518 грн. 89 коп. основного боргу Вищий господарський суд України посилався на лист ПАТ "Гнідавський цукровий завод" від 17.02.2010 року № 484, від 14.01.2011 року про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 591 586 грн. 00 коп. та 650 518 грн. 89 коп. відповідно, лист від 01.12.2011 року № 560 про зарахування коштів, та дійшов висновку, що "у даному висновку наявні всі кваліфікуючі ознаки, які є необхідними для юридичної оцінки обставин та висновку про припинення зобов'язань зарахування, а саме - однорідні (грошові) зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, та заява про це однієї із сторін зобов'язання".

Проте, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 в частині стягнення пені, інфляційних втрат, річних скасована Вищим господарським судом України оскільки, "суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що зобов'язання вважаються припиненими у момент здійснення заяви про зарахування однорідних вимог, тому стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань вважає безпідставними та такими, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних за погашеним зарахуванням припиняється з моменту, коли настали всі умови для зарахування, передбачені законодавством, а не з моменту, коли було зроблено зарахування".

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За змістом статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні підстави щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 3 статті 203 Господарського кодексу України.

Таким чином, у разі існування взаємного однорідного зустрічного зобов'язання сторін за заявою однієї із сторін воно може бути припинено зарахуванням, якщо строк виконання зобов'язання настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Односторонній правочин про зарахування відіграє одночасно і роль первинного документа, є достатньою документальною основою бухгалтерського та податкового обліку.

З моменту отримання контрагентом повідомлення про зарахування заявник має всі підстави відображати відповідні наслідки припинення зобов'язань у своєму обліку. З дня отримання позивачем листа № 560 від 01.12.2011 року заявник та його контрагент зобов'язані були це зробити. Отже, 05.12.2011 року в день отримання позивачем листа відповідача від 01.12.2011 року № 560 про зарахування зустрічних зобов'язань настали всі передбачені законом умови для зарахування.

Позивач мав право, проте не оскаржив заявлену відповідачем вимогу про зарахування.

Нарахування відсотків за погашеним зарахуванням зобов'язанням припиняється з моменту, коли настали всі умови для зарахування, передбачені законом, а не з моменту, коли було зроблено заяву про зарахування. Нарахування пені, інфляційних збитків, 3% річних за договором поставки природного газу № 06/11-1502 від 05.09.2011 року припиняється 05.12.2011 року.

Днем початку прострочення платежу є 06.10.2011 року, оскільки згідно п. 4.1 договору поставки природного газу № 06/11-1502 від 05.09.2011 року остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу., газ поставлений у вересні 2011 року, про що сторони в судовому засіданні 17.09.2014 року не заперечували.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. П. 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати.

З нарахованих позивачем 54 287 грн. 92 коп. пені за період з 06.10.2011 року по 23.03.2012 року, підставні та підлягають стягненню 20 521 грн. 33 коп. (1424960,28 х 15,5% : 365 х 12 = 7 261 грн. 44 коп. за період з 06.10.2011 року по 17.10.2011 року; 650518,89 х 15,5% : 365 х 48 = 13 259 грн. 89 коп. за період з 18.10.2011 року по 04.12.2011 року).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України 650 грн. 52 коп. інфляційних втрат за листопад 2011 року (650 518,89 х 100,1% = 651 169,41 - 650 518,89 = 650 грн. 52 коп.)

З нарахованих позивачем 44 289 грн. 57 коп. - 3% річних, підставні та підлягають до стягнення 3 971 грн. 87 коп. (1424960,28 х 3% : 365 х 12 = 1 405 грн. 44 коп. за період з 06.10.2011 року по 17.10.2011 року; 650518,89 х 3% : 365 х 48 = 2 566 грн. 43 коп. за період з 18.10.2011 року по 04.12.2011 року).

У позові на суму 74 084 грн. 29 коп., в т.ч. 33 766 грн. 59 коп. пені, 40 317 грн. 70 коп. 3% річних слід відмовити.

Твердження позивача про можливість проведення взаємозаліку 05.12.2011 року лише при умові отримання вимоги відповідача про повернення коштів до надіслання листа від 01.12.2011 року № 560 не взяті судом до уваги, оскільки настання умов для взаємозаліку не пов'язане з пред'явленням вимоги. Крім того, позивач не спростував отримання вимоги відповідача від 17.12.2010 року № 484 про повернення коштів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволення позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 502 грн. 87 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" (м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, код ЄДРПОУ 00372658) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827)

- 20 521 грн. 33 коп. пені, 650 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 3 971 грн. 87 коп. 3% річних та 502 грн. 87 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 25 646 грн. 59 коп. (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок шість грн. 59 коп.).

3. У позові на суму 74 084 грн. 29 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук