Ухвала суду № 40553873, 17.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/21028/2012

Провадження №6/761/1480/2014

У Х В А Л А

17 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі: Бульбі І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Туристична фірма ПП «Елєнтур» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа від 20 червня 2014 року, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2012 року, до виконання, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся в суд із заявою про поновлення попущеного строку для пред'явлення виконавчого листа, виданого 20 червня 2014 року на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 5 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Туристичної фірми ПП «Елєнтур» про стягнення коштів, до виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 5 листопада 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення по вказаній справі, за яким з Туристичної фірми ПП «Елєнтур» на користь ОСОБА_1 були стягнені грошові кошти у розмірі 21506 грн. 50 коп. Вказане рішення набрало законної сили 23 листопада 2012 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 23 листопада 2013 року. Однак, ним було отримано виконавчий лист тільки 20 червня 2014 року, у зв'язку з чим він пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, тому і звернувся до суду з даною заявою.

Особи, які беруть участь у розгляді даного питання, до судового засідання не зґявилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому суд на підставі ч.2 ст. 371 ЦПК України ухвалив провести розгляд заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у їх відсутність.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2012 року, ухваленим заочно, було задоволено частково позов ОСОБА_1 до Туристичної фірми ПП «Елєнтур» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів: розірвано договір комісії №05.06/12 від 5 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Туристичною фірмою ПП «Елєнтур»; стягнуто з відповідача на користь позивачки грошові кошти у розмірі 21506 грн. 50 коп.; в іншій частині позову відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 215 грн. 06 коп.

20 червня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва була видано виконавчий лист для примусового виконання вказаного рішення. Як вбачається з даного виконавчого листа, рішення суду набрало законної сили 23 листопада 201 року, строк пред'явлення його до виконання 23 листопада 2013 року.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку для предґявлення виконавчого листа до виконання, заявник посилався на те, що виконавчий лист був отриманий ним після закінчення строку на пред'явлення його до виконання.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що за отриманням виконавчого листа представник позивача звернувся до суду саме 20 червня 2014 року.

Частиною 2 статті 368 ЦПК України передбачено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Згідно ч.1 ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 371 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Туристична фірма ПП «Елєнтур» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа від 20 червня 2014 року, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 листопада 2012 року, до виконання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: