Ухвала суду № 40553308, 02.09.2014, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5097/14-ц

Провадження № 2/206/1257/14

УХВАЛА

Іменем України

02.09.2014 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02 вересня 2014 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1, у тому числі на транспортний засіб МІЦУБІСІ СПЕЙС СТАР, 2002 року випуску, р/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ЯАА № 728521 виданого Дніпропетровським МРЕВ1 ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області 27.12.2002 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначені у заяві причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, являються безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до абз. 3 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ст. 293 ЦПК окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 197, 208-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» до ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак