Постанова № 40553228, 17.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2979/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будівельник" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2014 року Приватне підприємство "Будівельник" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі ІДАБК) про визнання протиправними дій відповідача щодо складання відносно позивача постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2014 року №160/133-П та №161/134-П, а також з вимогою їх скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказані постанови є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки перевіркою встановлено неналежне ведення виконавчої документації, що полягає у відсутності відповідних записів відповідальної особи в актах на закриття прихованих робіт та у загальному журналі робіт та інше, однак, зазначені документи не мають ознак виконавчої документації, у зв'язку із чим притягнення позивача до відповідальності на підставі п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної документації" є неправомірним. Крім того, висновок про неналежну організацію будівельного майданчику не відповідає дійсності, адже на будівельному майданчику немає місць захаращення сміттям, наявні всі огородження та відповідні проходи, як зазначено в проекті організації будівництва.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ПП подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ІДАБК від 24 березня 2014 року за №39 та плану перевірок об'єктів будівництва на території Одеської області на ІІ квартал 2014 року, згідно з ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, співробітником ІДАБК проведено перевірку дотримання ПП вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25 квітня 2014 року, яким встановлено, що на об'єкті будівництва неналежним чином ведеться виконавча документація, а саме відсутні відповідні записи відповідальної особи в актах на закриття прихованих робіт та у загальному журналі робіт, також загальний журнал робіт, журнал зварювальних робіт, журнал бетонних робіт не заповнені у відповідності до вимог, що суперечить п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Крім того, в акті зазначено, що будівельні роботи виконуються з порушеннями вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме організація будівельного майданчика не відповідає ПОБ (проект організації будівництва) та стройгенплану, чим порушено п.3.2 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" та ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці промислова безпека в будівництві". Також встановлені численні порушення ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці промислова безпека в будівництві": проїзди, проходи на будівельному майданчику не утримуються в чистоті, захаращені сміттям, чим порушено п.6.1.9 безпеки до облаштування і утримання будівельних майданчиків виробничих дільниці і робочих місць.

За результатами перевірки ІДАБК складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 квітня 2014 року, в яких зазначені час та місце розгляду справи про правопорушення, та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 квітня 2014 року, яким ПП висунуті вимоги усунути виявлені порушення.

В зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі вищевказаних матеріалів перевірки 07 травня 2014 року заступником начальника ІДАБК прийняті: постанова №160/133-П, якою на ПП накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 54810,00 грн. згідно з п.8 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та за №161/134-П, якою на ПП накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 21924,00 грн. згідно з п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Винесення зазначених постанов та накладення на ПП штрафних санкцій і стало підставою для звернення ПП з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірних постанов відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Приймаючи спірні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач керувався положеннями, зокрема, Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі Закон).

Так, відповідно до ст.3 Закону справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів мають право керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, керівники територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та їх заступники.

З аналізу наведеного вбачається, що положеннями Закону повноваженнями щодо розгляду справ про правопорушення та накладення штрафу від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України наділено, як центральний орган архітектурно-будівельної інспекції України, так і його територіальні відділення.

Разом з тим, наведена редакція ст.3 Закону діяла в період до 18 листопада 2012 року. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів" від 16 жовтня 2012 року, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18 листопада 2012 року) внесено зміни, зокрема, до ст.3 Закону, якими, в свою чергу, звужено коло осіб та органів, що наділені повноваженнями по розгляду справ про правопорушення та накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, згідно до ст.3 Закону (в редакції після 18 листопада 2012 року та станом на винесення спірних постанов) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, враховуючи все вищенаведене та приймаючи до уваги, що станом на час виникнення спірних правовідносин та притягнення ПП до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідні посадові особи територіальних відділень та самі територіальні відділення ІДАБК, яким є відповідач, були позбавлені повноважень щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та притягнення до відповідальності за відповідні порушення, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо складання відносно ПП постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2014 року №160/133-П та №161/134-П є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а самі спірні постанови повинні бути скасовані, в зв'язку з відсутністю необхідних повноважень на їх прийняття у територіального органу ІДАБК.

Також, відповідно до ч.1 ст.4 Закону порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (далі КМУ).

На виконання наведених положень Закону, КМУ 06 квітня 1995 року було прийнято постанову за №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі Порядок), п.1 якої встановлено, що цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом.

Відповідно до п.2 Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.

З аналізу наведених норм Порядку (п.2) та положень Закону (ст.3) вбачається, що дані нормативні акти суперечать один одному стосовно визначення кола органів та осіб, які мають повноваження розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладати штрафи. Так, Порядком визначено ширше коло осіб та органів, які мають вищезгадані повноваження, що суперечить ст.3 Закону.

Однак, враховуючи розмежування нормативних актів за юридичною силою та приймаючи до уваги пріоритетність Законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, якими, на ряду з іншими, є постанови КМУ, і які приймаються з метою конкретизації та деталізації Законів України, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку застосуванню підлягають положення Закону (ст.3), які надають повноваження розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладати штрафи виключно відповідному центральному органу виконавчої влади, його керівнику та уповноваженим керівником посадовим особам.

Додатково колегія суддів зазначає, що вищезгаданий Порядок був прийнятий 06 квітня 1995 року з метою конкретизації положень Закону та під час дії його редакції, яка станом на момент винесення спірних постанов була змінена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів". Проте, КМУ всупереч вимогам ч.2 Прикінцевих положень не було приведено свої нормативно-правові акти у відповідність із вказаним Законом протягом трьох місяців з дня набрання його чинності, що, в свою чергу, і обумовило виникнення суперечності між положеннями нормативно-правових актів різної юридичної сили (Закон та Порядок).

Крім того, приймаючи спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2014 року №160/133-П, ІДАБК посилався на численні порушення ПП ДБН, зокрема, проїзди, проходи на будівельному майданчику не утримуються в чистоті, захаращенні сміттям.

В той же час, відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час провадження в суді першої та апеляційної інстанцій відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів (фотофіксація, показання працівників ПП та інші) порушення позивачем ДБН, на підставі яких можна було б встановити обставини, якими ІДАБК обґрунтовує винесену постанову.

Отже, враховуючи у сукупності всі матеріали справи, доводи сторін та з огляду на недоведеність відповідачем правомірності свого рішення, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Будівельник" до Інспекції державного архітектурно-будівельної контролю в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельної контролю в Одеській області щодо складання відносно Приватного підприємства "Будівельник" постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2014 року за № 160/133-П та за № 161/134-П.

Скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельної контролю в Одеській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2014 року за № 160/133-П та за № 161/134-П

Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є. Зуєва