Вирок № 40552825, 19.09.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/578/14-к

Номер провадження 1-кп/623/93/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

суддів: Адамова І.М.,

Герцова О.М.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Кривенкова В.І.,

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріали кримінального провадження № 12013220320002168 від 24 грудня 2013 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чапаївка Торощанського району Київської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, має одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2013 року, близько 21 години, ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків з ОСОБА_4, маючи намір на навмисне спричинення тілесних ушкоджень останньому, наніс ОСОБА_4 удар ножем по тулубу з лівого боку, зі сторони розташування життєво важливих органів, чим завдав потерпілому, тяжкої ступені тяжкості тілесне ушкодження, небезпечне для життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України не визнав, вказав що наміру позбавлення життя потерпілого він не мав. Вважав, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України. На підтвердження своїх доводів пояснив, що дійсно під час сварки з ОСОБА_4 із-за того, що той образив його дружину, він ножем наніс один удар по тулубу потерпілого. Після чого злякався того, що скоїв, викликав «швидку» і нікуди з місця події не відлучався. Вважав, що він хоч і випив в той день спиртного, але не був п'яний.

Крім визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_3 за частиною 1 статті 121 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показами свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що в той день 23 грудня 2013 р. біля 20 години до неї заходив її бувший співмешканець ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп'яніння, але не зовсім п'яний. Після того як вона йому повідомила, що проживає з другим мужчиною він кудись пішов.

Протоколом огляду місця події від 23 грудня 2013 року, з якого видно, що за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 було проведено огляд, було вилучено простирадло зі слідами речовини схожої на кров, ніж зі слідами речовини схожої на кров та ще два ножі.

Висновком експерта № 699-ИЗ/13, з якого видно, що у ОСОБА_4 було виявлено одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва на рівні 6 межребіря без пошкодження внутрішніх органів. Дане поранення виникло від одноразового удару гострого предмету, що має колюче-ріжучі особливості, яким міг бути ніж. Дане поранення по ступеню важкості відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження небезпечного дня життя. Кров потерпілого відноситься до першої групи з негативним резусом. При нанесенні потерпілому даного тілесного ушкодження потерпілий та обвинувачений були повернені лицем один до одного.

Висновком експерта № 129-И/14, з якого видно, що на фрагменті простирадла, вилученого з місця події, знайдена кров людини першої групи з негативним резусом, походження якої від ОСОБА_4 не виключається.

Протоколом слідчого експерименту від 14 лютого 2014 року, з якого видно, що обвинувачений ОСОБА_3 на місці розказав і показав яким чином і куди він наніс потерпілому ОСОБА_4 ножове поранення.

Висновком експерта № 66-ИЗ/14, з якого видно, що знайдене у потерпілого ОСОБА_4 одиночне ножове поранення грудної клітки зліва могло виникнути в результаті механізму на який вказує ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту.

Аналізуючи досліджені у судовому засідання докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за таких обставин вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена повністю і дії обвинуваченого суд кваліфікує за даною статтею.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - замах на навмисне протиправне спричинення смерті іншій особі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду з наступних причин:

- обвинувачений наніс потерпілому один удар ножем і ніхто йому не міг завадити позбавити життя потерпілого;

- сам обвинувачений після скоєного викликав «швидку» допомогу;

- після скоєного обвинувачений не намагався зникнути;

- визнав свою вину і розказав як все відбулося.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

При призначенні покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненні злочину, має на утриманні неповнолітню доньку, що є пом'якшуючою покарання обставиною.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення.

Цивільний позов по справі, заявлений прокурором, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради 757, 64 грн., витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4, підлягає задоволенню

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи у сумі 195,6 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання 5 /п'ять/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 23 грудня 2013 року - з моменту фактичного затримання, а не з 24 грудня 2013 року, як вказано в обвинувальному акті.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити обраний на досудовому слідстві - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради, р/р 35426014002523 в ГУ ДКУ Харківської області МФО 85101, код 02003304 - 757, 64 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків за лікування ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_3 195 грн. 60 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова з позначкою виду платежу: за експертні послуги.

Речові докази, які здані до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: П.П. Винниченко

Судді: І.М. Адамов

О.М. Герцов