Постанова № 40551943, 27.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р. Справа№ 911/1528/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 27.08.2014 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату «Моноліт»

на рішення господарського суду Київської області від 27.05.2014 року

у справі №911/1528/14 (суддя Ярема В.А.)

за позовом виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату «Моноліт»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська брама»,

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 27.05.2014 року у справі №911/1528/14 позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 13.01.2004 року між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області та ТОВ виробничо-будівельним комбінатом «Моноліт».

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.05.2014 року у справі №911/1528/14 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 року у справі №911/1528/14 апеляційну скаргу ТОВ виробничо-будівельного комбінату «Моноліт» прийнято до провадження та призначено розгляд справи за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.08.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скаргу задовольнити. Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 27.08.2014 року надали пояснення, якими заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просили скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2004 року між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області (далі - орендодавець) та ТОВ ВБК «Моноліт» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки б/н (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №1440 від 16.12.2003 року надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,9 га під будівництво житлового комплексу з прибудованою школою мистецтв в м. Обухові біля будинку №22 по вул. Лермонтова (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 3.1. та 6.1. договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 2,5% від грошової оцінки земельної ділянки - 13 619,88 грн. в рік та сплачується щомісячно в рівних долях протягом року.

Згідно з п. 6.1. договору сторонами передбачено, що цей договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі, а також з підстав, визначених ст. 26 Закону України «Про оренду землі».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чим з огляду на те, що протягом строку дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується також відсутністю з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Проте, всупереч умовам договору, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого станом на 22.04.2014 року за ним утворилось заборгованість у розмірі 4 491,40 грн.

Наявність даної заборгованості підтверджується також довідкою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області №1098/9/10-16/15-04 від 22.04.2014 року.

У зв'язку з викладеним, зокрема істотним порушенням відповідачем умов договору щодо систематичного невиконання обов'язків в частині щомісячної сплати орендної плати, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди з підстав ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в порушення вищезазначеного та договірних положень, відповідач не здійснив оплату орендних платежів, що свідчить про істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором і, як наслідок, позбавляє позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору, а саме своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника з приводу припинення провадження у справі, оскільки господарським судом у справі №4/119-12 уже розглядався спір щодо розірвання спірного договору, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області у справі №4/119-12 від 10.12.2012 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року, відмовлено в задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року.

Підставами розірвання даного договору у справі №4/119-12 є несвоєчасна державна реєстрація договору, порушення строків сплати орендних платежів та використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням.

При цьому, даними судовими рішеннями встановлено відсутність належних доказів наявності заборгованості щодо сплати орендних платежів.

Проте, у даній справі (№911/1528/14) підставою розірвання договору є несплата відповідачем орендної плати за період з 30.10.2012 року по 22.04.2014 року, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області №1098/9/10-16/15-04 від 22.04.2014 року.

Тобто, із наведеного слідує, що підстави розірвання договору у зазначених вище справах відрізняються.

Доводи скаржника щодо відсутності заборгованості, оскільки підприємницька діяльність відповідача припинена і вимоги щодо наявної у нього заборгованості розглядаються в порядку визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегією суддів відхиляються, оскільки даним законом регулюється питання щодо порядку стягнення заборгованості, а сам факт її наявності є достатньою підставою розірвання договору.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 27.05.2014 року у справі №911/1528/14 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату «Моноліт» на рішення господарського суду Київської області від 27.05.2014 року у справі №911/1528/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 27.05.2014 року у справі №911/1528/14 залишити без змін.

3. Справу №911/1528/14 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич