Постанова № 40551921, 16.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа№ 927/131/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Поліновський П.П., довіреність №70/07 від 14.01.2014 року,

відповідача: Мильчик Я.В., довіреність №436 від 09.07.2014 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 1048

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 04.03.2014 року

у справі №927/131/14 (суддя - Скорик Н.О.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області

до Військової частини А 1048

про стягнення 70907,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі звернулося в господарський суд Чернігівської області з позовом до Військової частини А 1048 про стягнення переплати пенсії у розмірі 70907,64 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 року у справі №927/131/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військова частина А 1048 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 року у справі №927/131/14.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі № 554879 від 15.04.2002 ОСОБА_4 було призначено пенсію за віком.

З 01 січня 2004 р. позивачу було зроблено перерахунок пенсії з добавленням стажу (стаж зараховано по 31.12.2003 р.) та з іншої заробітної плати за період з 01.01.1993 р. по 31.12.1993 р. Для проведення даного перерахунку позивачем були надані відповідні довідки про заробітну плату за 1993-1997 роки. При перерахунку пенсії було вибрано найбільш вигідний період заробітку - з 01.01.1993 р. по 31.12.1993 р. Перерахунок було зроблено з урахуванням вимог викладених в листі Пенсійного фонду України № 45/03 від 06.01.2004.

З 01.09.2006 року проводились перерахунки пенсії тільки з добавленням стажу, без зміни заробітної плати 18.10.2011 року.

На підставі заяви ОСОБА_4, Територіальним Північно-Східним контрольно-ревізійним управлінням Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України було проведено перевірку достовірності подання довідки про заробіток № 272 від 23.07.2004 року, виданою військовою частиною А 1048.

Перевіркою встановлено невідповідність даних довідки з фактичним нарахуванням за 1993-1996 роки. Результати перевірки достовірності даних довідки про заробіток № 272 від 23.07.2004 р., виданої в/ч А 1048, (акт № 234/1/31/203 від 29.12.2011 р.) та результати перевірки, проведеної Козелецькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією (акт № 07-25/08 від 27.02.2012 р.), підтверджують дані перевірки, яка проведена Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі 18.10.2011 р.

В акті від 29.12.2011 року №234/1/31/203 зазначено, що ревізією в частині відповідності показників довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_4 від 23.07.2004 року № 272 та від 19.10.2011 року № 945/ФС, встановлено, що показники довідки про заробітну плату від 23.07.2004 року № 272 не відповідають показникам довідки від 19.10.2011 року № 945/ФС.

Зокрема, ревізією окремих питань, встановлені розбіжності у сумах заробітної плати, відображених у довідці про заробіток, який враховується при обчисленні пенсій від 23.07.2004 року №272 та у сумах заробітної плати, що вказані у роздавальних відомостях на виплату заробітної плати за 1993-1995 роки, а саме: загальна сума заробітної плати за роздавальними відомостями 1993 року склала 19,22598 грн., в той час, як у довідці від 23.07.2004 року №272 загальна сума заробітної плати за 1993 рік визначалась в сумі 8891470 крб. (в перерахунку на гривні - 88, 91470 грн.), що на 69, 68872 грн. більше від фактичної суми заробітної плати (визначена у роздавальних відомостях 1993 року). Перерахунок пенсії з 01.01.2004 року, тобто з періоду, коли були враховані невірні суми доходу, було проведено згідно даних довідки про заробітну плату №945/ФС від 19.10.2011 р., виданої в/ч А1048. З цієї ж заробітної плати були проведені перерахунки з 01.09.2006 року з добавленням стажу та з 01.07.2009 року з добавленням стажу. Сума переплати за період з 01.01.2004 року по 30.11.2011 року склала 70 907 грн. 64 коп.

Факт переплат підтверджується матеріалами даної справи та встановлено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013р. по справі № 2а-2508/3970/12.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, виплачена надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

30.11.2011 відповідачем прийнято рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних із стягненням переплат пенсії №50 про повернення суми переплати пенсії в розмірі 70907,64 грн. та шляхом утримання з гр. ОСОБА_4 в розмірі 20% щомісяця до повного погашення, починаючи з 01.01.2012.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_4 оскаржила вищезазначене рішення позивача в судовому порядку. Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних із стягненням переплат пенсій № 50 від 30.11.2011 Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про утримання переплат з ОСОБА_4 в сумі 70907,64 грн., було визнано протиправним та скасовано.

Згідно відомості № 10 від 16.12.2013 та протоколу коригування, звіту, від 16.12.2013 ОСОБА_4 повернуто утримані кошти в розмірі 6358,00 грн.

Позивач вважає, що надмірна виплата пенсії пов'язана з поданням страхувальником (відповідачем) недостовірних даних і просить стягнути з відповідача різницю з переплати пенсії як шкоду, завдану неправомірними діями відповідача.

Як стверджує позивач, надлишково виплачена пенсія завдає шкоди інтересам держави в особі управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області та позбавляє інших пенсіонерів гарантованого Конституцією України права на своєчасне отримання пенсії.

Згідно частини 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства і організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Так, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні збитків. Отже за деліктними зобов'язаннями вина презюмується. Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в заподіяній шкоді.

У зв'язку з недостовірними даними про заробітну плату та розбіжностями в сумі заробітної плати в довідці № 272 від 23.07.2004, виданій військовою частиною А 1048 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_4 за період з 01.01.1993 по 30.04.1997, ОСОБА_4 нараховано та виплачено пенсію за період з 01.01.2004 по 30.11.2011в більшому розмірі, ніж фактично повинно бути виплачено, внаслідок чого Управлінню Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області заподіяно шкоду в розмірі 70907,64 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 року у справі №927/131/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Військової частини А 1048 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 року у справі №927/131/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини А 1048 - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран