Рішення № 40551724, 09.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12757/14 09.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс " До Військової частини А-0105 Простягнення 36 994,32 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Додух Д.О., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36 994,32 грн. суми заборгованості за надані послуги.

Ухвалою суду від 27.06.2014р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2014р. за клопотання відповідача, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи. Розгляд справи відкладався.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням суми заборгованості в розмірі 4 200,80 грн., та просив стягнути з відповідача 32 793,52 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав не укладення між сторонами правочину у письмовій формі, відповідно до вимог ст. 208 ЦК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» були надані послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна військовослужбовців Військової частини А-0105, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0001956, №ОУ-0002057, №ОУ0001732 на загальну суму 36 994,32 грн.

Факт надання послуг підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані повноважними представниками Позивача, Відповідача та скріплені печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 36 994,32 грн.

Наявна заборгованість підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 24.07.2012р., підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Під час розгляду справи відповідачем частково було погашено суму боргу в розмірі 4 200,80 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем, враховуючи часткову сплату суми боргу станом на час розгляду справи становить 32 793,52 грн.

Позивач, в порядку ст. 530 ЦК України звернувся до Відповідача з Вимогою вих. №1764 від 13 травня 2014 року з проханням перерахувати суму наданих Позивачем послуг в розмірі 36 994,32 грн. вказана яка була отримана Відповідачем 31.05.2014 року, але жодної відповіді в тому числі сплати заборгованості в повному обсязі здійснено не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір надання послуг у прощений спосіб, що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом позивач 13.05.2014р. направив відповідачу претензію, яка отримана відповідачем 31.05.2014р., що підтверджується результатом пошуку за штрихкодовим ідентифікатором.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про вимогу виконати свої обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен повернути позивачу 32 793,52 грн. (з урахуванням здійсненої проплати), в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, а саме у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 20.05.2014р.

Строк виконання обов'язку відповідачем щодо сплати суми заборгованості є таким, що настав.

Проте, відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо сплати суми бору в розмірі 32 793,52 грн. не виконав.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А0105 (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, ідентифікаційний код 22991037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 6, ідентифікаційний код 34344528) 32 793 (тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 52 коп. суми боргу та 1 619 (одну тисячу шістсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.09.2014р.

Суддя І.І. Борисенко