Рішення № 40551563, 02.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12709/14 02.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології"

до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3"

про тлумачення змісту пункту 6.5. Договору поставки № 0112 від 01.12.2011р.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Тучина Е.В. (дов.)

Від відповідача: Литвин В.В. (дов.)

У судовому засіданні 02.09.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" про тлумачення змісту пункту 6.5. Договору поставки № 0112 від 01.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12709/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014р.

29.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи.

29.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" надійшло клопотання про долучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014р. розгляд справи №910/12709/14 відкладено на 12.08.2014р.

В судовому засіданні 12.08.2014р. представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" надав суду пояснення по справі, по суті позовних вимог, підтримав вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" у судовому засіданні 12.08.2014р. надав суду пояснення по справі, заперечив позовні вимоги.

Також, в судовому засіданні 12.08.2014р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та просили суд його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/12709/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.

В судовому засіданні 12.08.2014р. оголошено перерву до 02.09.2014р.

02.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" надійшли додаткові пояснення до відзиву на позов.

02.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" надійшли письмові пояснення.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" в судовому засіданні 02.09.2014р., надав суду документи по справі, пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" у судовому засіданні 02.09.2014р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 02.09.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат № 3", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 3" (покупцем) укладено Договір поставки № 0112 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є передача у власність покупця товару.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що пунктом 6.5. Договору передбачено договірну санкцію, яка не визначена сторонами як неустойка у вигляді пені.

За твердженням позивача, відповідач не погоджується з визначенням передбаченої у п. 6.5. Договору відповідальністю за прострочення оплати за поставлений товар як договірної санкції і вважає, що даним пунктом Договору передбачено неустойку у вигляді пені, яка повинна сплачуватись з прострочення оплати за поставлений товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовом про тлумачення пункту 6.5. "За прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення" Договору поставки №0112 від 01.12.2011р.

Також, в поясненнях по справі, поданих під час розгляду справи, позивач, посилаючись на судову практику, вказує, що пеню, як один із видів неустойки, яка стягується за кожен день прострочки необхідно відрізняти від процентів за користування чужими грошовими коштами, що є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Для застосування до боржників відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором. Таким чином, на думку позивача, підставою для нарахування процентів за користування коштами є наявність доведеного факту користування відповідачем коштами позивача, а узгодження сторонами п. 6.5. Договору поставки процентів за користування чужими коштами у розмірі 1% за кожен день прострочення оплати є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошових коштів, належних до сплати кредитору, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання, якщо така передбачена договором. Позивач, у своїх поясненнях, просить суд здійснити тлумачення п. 6.5 Договору поставки № 0112 від 01.12.2011р. як процентів за користування коштами позивача, які за умовами Договору нараховуються за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання і є платою саме за користування цими коштами.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 3", позовні вимоги заперечив та не визнав їх у повному обсязі, посилаючись на те, що визначена сторонами у п. 6.5. Договору поставки договірна санкція за своєю правовою природою є пенею, про що було зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. у справі №5011-6/18306-2012, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013р. та в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. Відповідач у відзиві просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю спору. Також, в додаткових поясненнях до відзиву, відповідач зазначає, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, а також, що обраний позивачем спосіб захисту права усуне порушення.

Щодо викладеного у відзиві клопотання про припинення провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, то суд зазначає, що суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Проте, враховуючи те, що у даній справі наявний спір між сторонами, у зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як встановлено судом, 01.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 0112.

Пунктом 6.5 даного Договору сторони визначили, що за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач просить суд про тлумачити вищевказаний пункт Договору поставки № 0112 від 01.12.2011 р.

Згідно з ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Цивільний кодекс України, зокрема його ст. 213 ЦК України, надає право тлумачити зміст правочину його сторонам, що фактично є встановленням його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Наведеними нормами встановлений такий спосіб захисту прав, як тлумачення судом умов договору, у разі коли сторони по різному розуміють його зміст, для забезпечення належного виконання сторонами своїх зобов'язань за таким договором.

Метою тлумачення правочину є з'ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Однак, з огляду на обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач заявляючи даний позов, намагається не з'ясувати для себе дійсну волю сторін при укладенні даного Договору, зокрема п. 6.5. Договору поставки та його дійсний зміст, а фактично намагається змінити умови договору та збільшити розмір відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, як встановлено судом, рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 р. по справі № 5011-6/18306-2012 позов задоволено повністю: з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" 206 170,00 грн. боргу, 661 646,20 грн. договірної санкції, 5 425,45 грн. 3 % річних, 20 600,00 грн. за послуги адвоката, 17 970,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 р., рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. по справі № 5011-6/18306-2012 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 647 504,21 грн. пені та 20 600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Прийнято в цій частині нове рішення: в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" про стягнення 647 504,21 грн. пені та 20 600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні пожежні технології" 4514 грн. 75 коп. судового збору. В решті рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 р. по справі № 5011-6/18306-2012 залишено без змін.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що в п. 6.5 Договору визначено розмір договірної санкції, яка за своєю правовою природою відповідає пені, розмір якої на підставі ст. 549 ЦК України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, оскільки Договір не містить положень щодо зміни періоду нарахування пені, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. у справі №5011-6/18306-2012 в апеляційному порядку, здійснив перерахунок пені з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України в межах шестимісячного строку й дійшов висновку, що загальний розмір пені становить 14 141,99 грн., його й було стягнуто з відповідача на користь позивача.

Також, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014р., роз'яснено абзаци 2 та 3 резолютивної частини цієї постанови в частині скасування рішення місцевого суду про стягнення пені та прийняття в цій частині нового рішення наступним чином:"Скасувавши рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 в частині стягнення 647504, 21 грн. пені, Київський апеляційний господарський суд залишив задоволеними позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 14 141,99грн., оскільки позивачем було заявлено до стягнення 661646,20грн. = 14141,99 - сума пені, яка підлягає стягненню + 647504,21 - сума, в задоволенні якої відмовлено (661646,20-647504,21=14141,99). З огляду на наведене, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 20600 грн. витрат на оплату послуг адвоката та залишення решта рішення суду першої інстанції без змін, вирішено питання перерахування, стягнення, повернення судового збору".

З вищевикладеного вбачається, що між сторонами виник спір стосовно виконання ними умов Договору поставки №0112 від 01.12.2011р. Цей спір був поданий позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" на вирішення господарського суду за майновим позовом до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" про стягнення боргу та договірної санкції. Цей спір судами був вирішений, спірні умови договору були роз'яснені судом апеляційної інстанції та встановлено, що в п. 6.5 Договору визначено розмір договірної санкції, яка за своєю правовою природою відповідає пені, розмір якої на підставі ст. 549 ЦК України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" про тлумачення змісту пункту 6.5. Договору поставки № 0112 від 01.12.2011р. задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" про тлумачення змісту пункту 6.5. Договору поставки № 0112 від 01.12.2011р. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.09.2014р.

Суддя О.В. Гулевець