Рішення № 40551487, 17.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6646/14

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Погорєлової С.О., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 червня 2014 року у цивільній справі за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 - «Про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди», -

ВСТАНОВИЛА:

07.11.2013 року Українське ДП поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції звернулось до суду з вказаним позовом, який у подальшому був уточнений, по якому просило стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 16535,53 грн., а також судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 06.01.2012 року о 09 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Mercedes S 500», д/н НОМЕР_1, рухався по вул. Преображенській з боку вул. Базарна у м. Одесі, в напрямку вул. Троїцька, на нерегульованому перехресті вул. Успенська - вул. Преображенська, не надав перевагу автотранспорту, який рухався по вул. Успенській та скоїв зіткнення з автомобілем марки «УАЗ-3909», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався з боку вул. Тираспольська в напрямку Олександрівського пр-ту. Внаслідок даного зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль марки «УАЗ-3909», д/н НОМЕР_2 належав Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта», з якою водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2014 року у задоволенні позовних вимог Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції було відмовлено повністю.

13.06.2014 року Українське ДП поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить скасувати рішення районного суду, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що УДППЗ «Укрпошта» не доведена вина ОСОБА_2 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди і заподіянні підприємству матеріальної шкоди, то відповідно у суду немає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Згідно до п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Апеляційним судом встановлені наступні обставини у справі.

06.01.2012 року о 09 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Mercedes S 500», д/н НОМЕР_1, рухався по вул. Преображенській з боку вул. Базарна у м. Одесі, в напрямку вул. Троїцька, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Успенська - вул. Преображенська, не надав перевагу автотранспорту, який рухався по вул. Успенській та скоїв зіткнення з автомобілем марки «УАЗ-3909», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався з боку вул. Тираспольська в напрямку Олександрівського пр-ту. Внаслідок даного зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль марки «УАЗ-3909», д/н НОМЕР_2 належав Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта», з якою водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах.

Відповідач, в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди 06.01.2012 року в м. Одесі, що вона відбулась на перехресті нерівнозначних доріг, про те, що він виїхав на перехрестя та зупинився з метою пропустити пішоходів, однак після цього з його автомобілем зіткнувся автомобіль позивача.

По обставинам даної дорожньо-транспортної пригоди інспектором дізнання Бородавка Л.Л. була здійснена перевірка та по її закінченню 12.01.2012 року прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, з наведенням вказаних обставин ДТП та зазначенням висновку про те, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 «Правил дорожнього руху України», що стало причиною даної дорожньо-траспортної пригоди.

Згідно до п.16.12 ПДР - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає встановленим те, що наведені конкретні обставини даної дорожньо-транспортної пригоди безперечно свідчать про винні дії ОСОБА_2 в порушенні правил проїзду перехрестя нерівнозначних доріг, про наявність події дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відповідно до вказаних вимог Правил дорожнього руху відповідач зобов'язаний був забезпечити безперешкодний проїзд автомобілів, який рухав по головній дорозі.

Тому, колегія суддів вважає, що наявність або відсутність схеми дорожньо-транспортної пригоди при наведених обставинах не має правового (доказового) значення для даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки є встановленим сам факт проїзду відповідачем перехрестя нерівнозначних доріг з порушенням і відповідно інспектор ДАІ не зобов'язаний був складати схему цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Одночасно колегія суддів надає правову оцінку постанові судді апеляційного суду Одеської області від 17.03.2014 року, згідно якої була скасована постанова Приморського районного суду м. Одеси від 07.08.2013 року, якою провадження по адміністративної справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності та апеляційним судом провадження у справі закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя апеляційного суду відповідно до процесуальних (процедурних) вимог КУаАП України дійшов до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Однак, зазначена постанова судді апеляційного суду не позбавляє відповідача від обов'язку нести цивільну відповідальність за спричинену шкоду.

При цьому колегія суддів виходить із того, що дана постанова судді апеляційного суду не кореспондується з матеріалами даної цивільної справи, а висновки суду в постанові по відсутність події і складу адміністративного правопорушення не виключають підстави нести відповідачем цивільну відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1187 ЦК України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про доведеність наявності неправомірних дій ОСОБА_2 в порушення Правил дорожнього руху України та між ними і шкодою є безпосередній зв'язок.

Цих фактичних обставин судом першої інстанції помилково не було враховано.

На підтвердження розміру шкоди позивач надав суду висновок № 1237 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, причиненої володільцю транспортного засобу від 21.02.2012 року, згідно якому вартість матеріальної шкоди складає 16535,53 грн.

Дане дослідження сторонами не було оспорено, також сумнівів в його правильності не виникає і в колегії суддів, тому відповідно до положень ст.ст. 58, 59, 64 ЦПК України він є належним та допустимим письмовим доказом у справі.

Тому, з відповідача належить стягнути на користь Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» суму шкоди 16535,53 грн. та сплату судового збору - 351,20 грн.

Районним судом під час ухвалення рішення про відмову в задоволення позовних вимог, помилково не були враховані фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, тому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Незаконним є рішення суду, ухвалене з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права. Порушення або неправильне застосування матеріального чи процесуального права має місце у разі застосування закону, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене чи обмежене тлумачення.

У мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на статті 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК й інші норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін.

Однак районний суд не врахував наведених положень закону, в порушення процесуального закону не прийняв до уваги докази, які свідчили про наявність обставин, які мають значення для справи, не забезпечив всебічне, повне, об'єктивне дослідження наявних у справі доказів, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у справі не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, не надано доказів неможливості виконати вимоги Правил дорожнього руху України.

Колегія суддів прийшла до висновку, що районний суд під час ухвалення рішення вважав недоведені обставини, які мають значення для справи, а також висновки районного суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком районного суду про відмову в задоволення позовних вимог.

Тому, відповідно до положень п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов слід задовольнити у повному обсязі з наведених раніше підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 4 червня 2014 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Одеської дирекції ( р/р 2600030173699 в Одеському управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 328845, ідентифікаційний код 22485297) у відшкодування шкоди - 16535 грн. 53 коп.; судовий збір - 351 грн. 20 коп., а всього стягнути - 16886 грн. 73 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

С.О.Погорєлова

П.М.Черевко

17.09.2014 року м. Одеса