Вирок № 40551296, 16.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24385/13-к

Провадження №1-кп/761/64/2014

В И Р О К

іменем України

16 вересня 2014 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Слободянюка П.Л., при секретарі Демешко М.В., за участю прокурора Ваврентовича Р.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3 в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013110100003017 від 20.02.2013 р.) по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який працює водієм в СПД «ОСОБА_5», проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року, приблизно о 9 годині 50 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Пежо-Боксер» (державний номер НОМЕР_1), рухаючись заднім ходом по тротуару вздовж будинку №42 по вул. Лагерній в м. Києві, всупереч п. 2.3 (б), п. 10.9 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність та не забезпечивши безпеку свого руху, здійснив наїзд задньою частиною вказаного автомобіля на потерпілу ОСОБА_4, яка в цей час проходила по тротуарній доріжці біля згаданого будинку, внаслідок чого, остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: перелому 5-го, 6-го ребер зліва, 4-го ребра справа, лобкової та сідничної кісток тазу зліва.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та при цьому пояснив, що 20 лютого 2013 року, близько 9 години 50 хвилин, рухаючись на автомобілі «Пежо-Боксер» з державним номером НОМЕР_1 по тротуару вздовж будинку №42 по вул. Лагерній в м. Києві, в силу своєї неуважності не помітив потерпілу ОСОБА_4, яка в цей момент йшла поруч з вказаним будинком, і наїхав задньою частиною свого автомобіля на неї.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, вона повністю знайшла своє об'єктивне підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даному кримінальному провадженню.

Так, згідно даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та додатків до нього від 20 лютого 2013 року, було оглянуто ділянку ДТП в районі будинку №42 по вул. Лагерній в м. Києві, а на автомобілі марки «Пежо-Боксер» (державний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_1, зафіксовано потертості на задньому бампері.

Як вбачається з висновку експерта №24/Е від 14 березня 2013 року, у потерпілої ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження: переломи 5-го, 6-го ребер зліва, 4-го ребра справа, лобкової та сідничної кісток тазу зліва, які утворилися від дії тупого (их) предмету (ів), і можуть відповідати строку - 20 лютого 2013 року та обставинам, пов'язаним із зіткненням автомобіля з пішоходом, і які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як для зрощення переломів необхідний строк більше 21-го дня, при цьому, утворення згаданих тілесних ушкоджень при самовільному падінні на площину виключається.

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_1, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

Прокурором Шевченківського району м. Києва заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 3091 (три тисячі дев'яносто одна) гривня 50 (п'ятдесят) копійок.

Враховуючи, що в судовому засіданні розмір витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 знайшов своє обґрунтоване документальне підтвердження, суд приходить до висновку, що згаданий цивільний позов прокурора Шевченківського району м. Києва, відповідно до правил ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, підлягає задоволенню.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, за місцем роботи характеризується з позитивного боку, в судовому засіданні негативно оцінив власний протиправний вчинок, при цьому на етапі досудового розслідування у добровільному порядку відшкодував окремі збитки потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 13000 грн., а тому суд вважає можливим призначити йому найменш суворий вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Водночас, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 просив в суді застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році", посилаючись на те, що в нього на утриманні знаходиться його матір ІНФОРМАЦІЯ_3, а в судовому засіданні знайшла своє об'єктивне підтвердження така обставина, суд вважає необхідним, враховуючи положення ст. 1 вказаного Закону, згідно якої, підлягають звільненню від відбування покарання особи, засуджені за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, і які мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей, беручи до уваги відсутність правових перешкод та обмежень щодо застосування до нього цього Закону, звільнити його від призначеного покарання на підставі зазначеного Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування вказаного покарання.

Цивільний позов заявлений прокурором Шевченківського району м. Києва в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 3091,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 розмір матеріальної шкоди на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 3091,50 грн. (р/р 35423005001329 ГУДКСУ в м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 03319759).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

СУДДЯ П.Л. СЛОБОДЯНЮК